1993: Єльцин розстрілює будівлю парламенту. ВІДЕО

У жовтні 1993 року в незалежній російській державі завершилася конституційна криза, яка тривала вже багато місяців.

Відбувався перехід від радянської "системи рад" до президентського правління. Через відсутність нової Конституції наростало протистояння між обраним у 1991 році президентом Росії Борисом Єльциним і парламентом РФ.

Поштовхом до активних дій противників Єльцина стала спроба Єльцина розпустити парламент. Демонстрації прихильників парламенту жорстко розганялися міліцейським спецназом.

3 жовтня противники Єльцина з наказу віце-президента РФ Руцького захопили будівлю московської мерії і спробували прорватися в телецентр, при цьому загинули люди. Саме тоді з'явився той характерний пострадянський симбіоз комуністів і російських націоналістів.

Прихильники президента і уряду (на чолі з Віктором Черномирдіним, майбутнім послом Росії в Україні) теж почали "формувати народні дружини". З'явилися барикади на вулицях.

Вранці 4 жовтня Єльцин вивів на вулиці Москви війська. Танки Таманської дивізії розстрілювали будівлю парламенту (так званий "Білий дім") упритул, з Новоарбатського мосту. Частина захисників Білого дому здалася, дехто спробував прорватися.

Внаслідок масових заворушень загинуло не менше 157 людей і 384 було поранено. З них 124 загинуло 3 і 4 жовтня 1993-го. Єльцин отримав ширші повноваження, посаду віце-президента скасували, були призначені нові парламентські вибори (у Держдуму і Федеральні збори).

Серед московських молодят з'явилася мода фотографуватися на Новоарбатському мосту - з видом на почорнілі внаслідок пожежі поверхи Білого дому. Віктор Пелевін придумав слоган для цигарок "Парламент" - "И дьім Отечества нам сладок и приятен".

Показовий для російської історичної пам'яті момент - за опитуванням Всеросійського центру вивчення громадської думки і Левади-центру 2008 року 31% опитаних вважають винуватим у бойових сутичках у Москві... президента СРСР Михайла Горбачова, який у 1993-му вже два роки як відійшов від великої політики.

Самого ж Єльцина звинувачують тільки 24%.

В Україні теж була криза повноважень нової пострадянської влади. Боротьба між парламентом і президентом завершилися спільною перемогою - у червні 1996 року була прийнята нова Конституція.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єльцин"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.