АНОНС: У Могилянці - лекція соратника Сахарова і Єльцина з Естонії

14 квітня в Києво-Могилянській академії відбудеться відкрита зустріч із Юло Вооглайдом, естонським філософом та політиком.

Зустріч анонсували організатори в соцмережі Вктонтакті.

Юло Вооглайд - відомий естонський мислитель в сфері трансформації освіти та почесний професор Тартуського університету. Три школи в Естонії працюють за освітніми принципами Юло Вооглайда, в тому числі відома Колегія Старого Талліна. 

Він переконаний, що розвиток особистості і громадянина, розкриття природніх талантів - головні завдання освіти.

Юло Вооглайд був народним депутатом СРСР і членом депутатської групи, в яку входили такі знакові особистості, як Андрій Сахаров і Борис Єльцин. Учасник делегації, яка вела переговори з Михайлом Горбачовим про вихід Естонії з Радянського Союзу. Тричі був обраний депутатом Парламенту незалежної Естонії.

 

Ключові питання зустрічі:


- Майбутнє студента залежить від його особистості, а не соціальності: освіта, яка вчить думати, а не запам’ятовувати.
- Чому справжнє навчання і творчісіть - нероздільні.
- Нова модель вищої освіти.
- Принципи розвитку і розкриття молоді.
- Як формується завтрашня еліта країни?

Зустріч "Кого виховують в університетах: особистість vs спеціальність"

Четвер, 14 квітня, 16:00

Місце: Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2), 1-й корпус, ауд 217.

Вхід за попредньою реєстрацією

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".