2018: Останній парад Незалежності?

В історії України вже була спроба скасувати Парад Незалежності. Історія повторюється. Тому пропонуємо пригадати, як відбувся - можливо - останній Парад Незалежності.

Президент Володимир Зеленський вирішив скасувати військовий парад на День Незалежності 24 серпня, а зекономлені кошти віддати військовим у вигляді премій.

Після того, як 12,5 мільйонів українців обрали Президентом України Віктора Януковича, паради у столиці на честь Дня Незалежності також не проводилися. Янукович скасував навіть парад на честь ювілейної XX-ї річниці. Це пояснювали економією коштів. 

Спроба громадськості самостійно організувати ходу в центрі Києва наразилася на спротив працівників правоохоронних органів.

Політика Віктора Януковича врешті-решт спричинила політичний конфлікт, який вибухнув Революцією Гідності. У ніч на 22 лютого 2014 року Янукович втік з Києва, а незабаром - з України.

Традицію відновив Президент України Петро Порошенко у 2014 році.

Протягом наступних 5 років була створена нова Армія. Парад Незалежності був нагодою не тільки продемонструвати відновлення Збройних Сил України з руїни, на яку військо було перетворено за часів Януковича. Це стало демонстрацію нового візуального образу Армії та ставлення українців до своїх захисників. 

Наразі складно судити, чи став парад Парад Незалежності у 2018 році - останнім Парадом Незалежності в історії. Але наразі є, що згадати!  
Відео: UA:Перший 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.