Спецпроект

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру

Битва при Пашендале стала символом солдатських страждань Першої світової війни. Залиті липким багном окопи, отруйні гази і багнетні атаки заради ще кількасот метрів багна - нікому не потрібна війна на виснаження.

Цього дня де-факто завершился Перша світова, одним із символом якої стала окопна війна у бельгійських болотах. Канадський режисер Пол Ґросс зняв повнометражний фільм про своїх земляків, які воювали у битві при Пашендале - села біля містечка Іпр.

Безкінечний обстріл зруйнував меліораційні канали цієї місцини, і вона перетворилася на суцільне болото, у якому тонули люди.

Аерофотозйомку Пашендале до і після битви дивіться у розділі "Блогосфера"

Ґросс присвятив фільм своєму дідові, який на смертному одрі просив пробачення у вбитого ним штиком в обличчя під Пашендале молодого німця. Канадський уряд інвестував у фільм понад $5 млн - і з загальним бюджетом біля $15 млн стрічка "Пашендале" стала найдорожчою в історії Канади.

Режисер запевняє, що в батальних сценах, в яких знімалися канадські солдати, котрі повернулися з Афганістану, події відтворені з усією можливою старанністю.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.