Спецпроект

2011: історична пам'ять канадських українців у рекламі авто

Ця реклама одного з японських джипів орієнтована на нашу діаспору в Канаді. Вона може неприємно вразити патріотично налаштованого громадянина шароварщиною - ковбаса, вареники, гопак і російська косоворотка на тлі польської пісні "Гей, соколи" :)

Але насправді це такий легкий стьоб.  В Канаді живе більше мільйона людей, які визначили своє походження як "українське". Вони вже давно не ототожнюють себе з країною, з якою кількадесят років тому емігрували їхні прадіди. Проте вони знають, що вони не тільки канадці, а ще й "юкі" (ukies) - це свого роду самоназва.

В цій рекламі і обігрується назва авто "жюк" і слово "юк". "А я думав, що "ж" не читається", - з виглядом повного придурка говорить герой, який до цього випромінював ентузіазм щодо додаткового простору салону, де можна розмістити зайву тарілку з варениками.

"Нема нічого страшного, - прокоментував для ІП цей ролик українець, який уже 10 років мешкає в Канаді. - Діаспоряни реагують на нього доброзичливо, як на гумор. А з іншого боку "щось наше!". Бо ковбаса, яку їсть водій, на заході Канади вважається чимось дуже українським".

За словами діаспорянина, для багатьох канадських "юкі" українство - це їхня громада; а громада - це народні танці + ковбаса/голубці/вареники/інша їжа: "Вже вишиванки та релігійні обряди є значно менш важливим. А якась там заморська Україна з її проблемами для них по барабану".

Завдяки невідомим канадським копірайтерам ми можемо спостерігати еволюцію історичної пам'яті за кілька десятків років - як українці перетворюються в канадців, однак залишаються "юкі", хоча б на гастрономічно-музичному рівні.

"Але, звісно, є й патріотичні організації, і українські студії при університетах тощо, - коментує відео канадець. - І там якраз збираються діаспоряни, яким справді Україна цікава".

Про справжній розмах української присутності в Канаді читайте тут

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.