2018: Останній парад Незалежності?

В історії України вже була спроба скасувати Парад Незалежності. Історія повторюється. Тому пропонуємо пригадати, як відбувся - можливо - останній Парад Незалежності.

Президент Володимир Зеленський вирішив скасувати військовий парад на День Незалежності 24 серпня, а зекономлені кошти віддати військовим у вигляді премій.

Після того, як 12,5 мільйонів українців обрали Президентом України Віктора Януковича, паради у столиці на честь Дня Незалежності також не проводилися. Янукович скасував навіть парад на честь ювілейної XX-ї річниці. Це пояснювали економією коштів. 

Спроба громадськості самостійно організувати ходу в центрі Києва наразилася на спротив працівників правоохоронних органів.

Політика Віктора Януковича врешті-решт спричинила політичний конфлікт, який вибухнув Революцією Гідності. У ніч на 22 лютого 2014 року Янукович втік з Києва, а незабаром - з України.

Традицію відновив Президент України Петро Порошенко у 2014 році.

Протягом наступних 5 років була створена нова Армія. Парад Незалежності був нагодою не тільки продемонструвати відновлення Збройних Сил України з руїни, на яку військо було перетворено за часів Януковича. Це стало демонстрацію нового візуального образу Армії та ставлення українців до своїх захисників. 

Наразі складно судити, чи став парад Парад Незалежності у 2018 році - останнім Парадом Незалежності в історії. Але наразі є, що згадати!  
Відео: UA:Перший 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.