Швидкісні рейкові автобуси на Галичині у 1930-их

Поки Колесніков закуповує у Кореї швидкісні поїзди, варто згадати про експрес "Люкс-торпеда", який ходив на Галичині у 1930-их. Скажімо, відстань від Тернополя до Заліщиків він долав за 2,5 годин. Зараз поїзд "Київ-Чернівці" долає її за 4,5 годин...

Про це нагадав користувач Фейсбуку Тарас Хлібович. "Історична Правда" зібрала детальнішу інформацію про швидкісний рух на Львівській залізниці у міжвоєнні часи.

Lux-torpeda була так званою "автомотрисою" - вагоном із вбудованим двигуном внутрішнього згорання. На нинішній "Укрзалізниці" такий транспорт називається рейковим автобусом. Сама "торпеда" теж виглядала як гібрид автобуса й лімузину.

"Ракетний" дизайн вагону був ультрасучасним як на 1930-ті роки і коли потяг проходив повз станцію, він привертав загальну увагу. Аеродинамічна форма і відсутність паротяга і відповідного стовпа диму радикально відрізняли "торпеду" від тодішніх поїздів.

Австрійська "Люкс-торпеда" на Краківському вокзалі. Фото орієнтовно 1938 року

Перша "Люкс-торпеда" була збудована у 1933 році в Австрії фірмою Аustro-Daimler-Puch. Польський уряд, бажаючи розвинути залізничні перевезення і підняти занепадаючу промисловість, купив одну мотрису, а потім і ліцензію на неї. 

Щось подібне робить і нинішня українська влада, тільки замість купити один поїзд - а потім на його базі розробити вітчизняний продукт на вітчизняних заводах - купують одразу десяток і говорять про будівництво в Україні іноземного підприємства.

У міжвоєнній же Польщі після перших успішних випробовувань австрійської "торпеди" взялися адаптувати її до місцевих потреб. З 1936 року ці автомотриси будувалися вже на польському заводі Fablok, оснащуючись більш потужними дизельними двигунами, розташованими попереду кабіни машиніста - по одному з кожного боку.

У цих автомотрис диск колеса спирався на бандаж через пневмошину автомобільного зразка, пояснює газета УЗ "Магістраль". Це покращувало плавність ходу та зменшувало динамічні навантаження на рейки, що було важливо при високих швидкостях руху.

Швидкості справді були неабиякі. Максимальна досягала 120 км/год, але конструкційна в експлуатації була встановлена 115 км/год. Загалом же швидкість руху сягала 100-105 км/год.

Середня швидкість при застосуванні автомотрис була значно вищою, ніж у звичайних паротягів. Так, швидкий поїзд на ділянці Львів-Красне долав за годину 75 км. А при використанні автомотрис середня швидкість на цих ділянках дорівнювала 90 км/год.

Швидкий рух забезпечувала і наявність двох кабін - в протилежних кінцях "торпеди". В кожному з них сидів машиніст, який керував "своїм" двигуном.

Така конструкція дозволяла уникати тривалого маневрування на вузлових станціях, коли потяг мав рухатися в протилежний бік. Не треба було відчіплювати і переганяти локомотив. Кабіни в обидвох кінцях вагону з'єднувалися світловою і звуковою сигналізацією.

Польська "Люкс-торпеда" на карпатському курорті Закопане. 1936-38 рр.

Офіційно "люкс-торпеди" називалися Pociąg Motorowo-Ekspresowy MtE - "експрес-поїзд із двигуном внутрішнього згорання". Побачивши перспективність такого транспорту, польська промисловість взялася виробляти й інші автомотриси - хоч і без упізнаваного дизайну, але з гарними показниками швидкості.

Перші "торпеди" поєднували Краків із модним курортом Закопане. В 1936 році поїзд проїхав цю відстань (150 км) за 2 години й 18 хвилин - рекорд, не побитий досі. Пізніше були відкриті рейси "Краків-Варшава", "Варшава-Катовіце", "Варшава-Лодзь", "Львів-Закопане" та інші.

На Галичині станом на літо 1939 року "торпеди" обслуговували маршрути "Львів-Стрий-Дрогобич-Борислав", "Львів-Галич-Станіславів [Івано-Франківськ]-Коломия", "Львів-Красне-Золочів-Тернопіль" і згаданий на початку тексту "Тернопіль-Чортків-Заліщики".

Розклад "Тернопіль-Заліщики". 1939 рік

Середня маршрутна швидкість на рейсі до Заліщиків складала 58 км/год. Не так уже й багато, якщо врахувати, що на маршруті "Львів-Тернопіль" цей показник сягав 75 км/год, а на маршруті "Львів-Коломия" - 93 км/год.

Для порівняння: прийнята недавно класифікація пасажирських поїздів "Укрзалізниці" передбачає, що найшвидші експреси рухатимуться з маршрутною швидкістю 70-90 км/год, а звичайні пасажирські і приміські - 50-70 км/год.

195 км від Львова до Коломиї "Люкс-торпеда" проїздила за 2 години і 10 хвилин.

Розклад "Львів-Коломия". Кінець 1930-их

Сучасний поїзд "Москва-Софія" проходить цю ж відстань за 3 години 25 хвилин, причому робить на одну зупинку менше. А пасажирський "Львів-Чернівці" витрачає на ці ж 195 км 6 годин і 52 хвилини.

 Швидкий фірмовий потяг іде повільніше, ніж їздили 80 років тому

За таку недосяжну сьогодні швидкість пасажирам "торпед" доводилося платити - квиток від Варшави до Кракова коштував майже 40 злотих, в той час як середня місячна зарплата наприкінці 1930-их складала 100 злотих.

Читайте також: Шухевич заробляв на рекламі тисячі злотих на місяць

Для порівняння: нинішній міністр інфраструктури Борис Колесніков обіцяє, що квиток на рейс швидкісного корейського потяга з Києва до Харкова коштуватиме не більше 220 грн, тоді як середня місячна зарплата в Україні на початку року складала 2700 грн.

В кожній автомотрисі було 48-52 місця, всі першого класу. На тлі катастрофічного стану автомобільних доріг у міжвоєнній Польщі "люкс-торпеда" була еталоном швидкості, комфорту і шику.

Вузлова станція Хабувка в карпатському передгір'ї. 1936-38 рр.

Друга світова війна стала кінцем цих залізничних експресів. Більшість "торпед" загинули під авіаційними бомбами, вціліло лишень дві машини на Краківському вокзалі.

Вони використовувалися як поїзди "Тільки для німців" на лінії до Закопаного, а також як спецтранспорт для працівників Генерал-губернаторства [адміністративної одиниці Третього рейху на території Польщі і частини України].

В часи окупації на "торпедах" їздили вершки нацистської адміністрації. Фото: Національний цифровий архів Польщі

Червона Армія, яка відбила вагони у нацистів, повернула їх соціалістичному польському уряду у непридатному для пасажирському руху вигляді.  Якийсь час однією з "торпед" возили на роботу шахтарів, а з іншої скручували запчастини на випадок ремонту.

Приблизно в 1954 році обидві "люкс-торпеди" були списані на злом і до нашого часу не збереглися.

Київський бензотрамвай - теж по суті автомотриса. Розгалужена мережа трамваїв із двигунами внутрішнього згорання існувала на Лівому березі з 1911 до 1934 рік, поки її не електрифікували

P.S.: Сьогодні на українських форумах почали поширюватися чутки про негаразди, які спіткали закуплені в Кореї експреси Hyundai під час випробувальних поїздок на Харківщині.

Із посиланнями на інтернет-клуб залізничників повідомлялося, що корейський поїзд нібито зачепив одну з високих платформ і обірвав кількасот метрів контактної підвіски.

P.P.S.: "Укрзалізниця" каже, що це тільки чутки і куплені за кордоном швидкісні поїзди випробовуються штатно, розганяючись до 160 км/год.

Читайте також: "Катастрофа царського поїзду під Харковом. Знак кінця імперії"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.