Вандали сплюндрували штабний вагон маршала Маннергейма

На території військового музею міста Міккелі у центральній Фінляндії, невідомі зловмисники вчинили акт вандалізму

Про це повідомляє Останній бастіон.

Пасажирський вагон, який у 1939-1946 роках слугував ставкою для маршала і президента Карла Ґустафа Еміля Маннергейма, втратив свою історико-культурну цінність.

Інформацію з місця події повідомили журналісти видання "Länsi-Savo". Як зазначають працівники музейної установи, вандали не тільки розмалювали штабний вагон, але й розікрали цінні експонати, у том числі й іменний посуд маршала.

"Деякі речі не підлягають відновленню. Оскільки деревина, з якої зроблений вагон, пористий і його вкрай важко очищати від доволі токсичних, непридатних до змивання фарб для графіті. Ремонті роботи потребуватимуть значних коштів й часу", — з прикрістю наголосив директор військового музею міста Міккелі Матті Карттунен, котрий вже звернувся до правоохоронців.

Наразі відкрито провадження та здійснюються необхідні заходи відповідно до частини 2 статті 627 Кримінального кодексу Фінляндської Республіки, санкції якої передбачають позбавлення волі на термін від 4-х місяців до 4-х років з обов'язковою сплатою штрафу за псування майна.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".