Вандали сплюндрували штабний вагон маршала Маннергейма

На території військового музею міста Міккелі у центральній Фінляндії, невідомі зловмисники вчинили акт вандалізму

Про це повідомляє Останній бастіон.

Пасажирський вагон, який у 1939-1946 роках слугував ставкою для маршала і президента Карла Ґустафа Еміля Маннергейма, втратив свою історико-культурну цінність.

Інформацію з місця події повідомили журналісти видання "Länsi-Savo". Як зазначають працівники музейної установи, вандали не тільки розмалювали штабний вагон, але й розікрали цінні експонати, у том числі й іменний посуд маршала.

"Деякі речі не підлягають відновленню. Оскільки деревина, з якої зроблений вагон, пористий і його вкрай важко очищати від доволі токсичних, непридатних до змивання фарб для графіті. Ремонті роботи потребуватимуть значних коштів й часу", — з прикрістю наголосив директор військового музею міста Міккелі Матті Карттунен, котрий вже звернувся до правоохоронців.

Наразі відкрито провадження та здійснюються необхідні заходи відповідно до частини 2 статті 627 Кримінального кодексу Фінляндської Республіки, санкції якої передбачають позбавлення волі на термін від 4-х місяців до 4-х років з обов'язковою сплатою штрафу за псування майна.

 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.