Вандали сплюндрували штабний вагон маршала Маннергейма

На території військового музею міста Міккелі у центральній Фінляндії, невідомі зловмисники вчинили акт вандалізму

Про це повідомляє Останній бастіон.

Пасажирський вагон, який у 1939-1946 роках слугував ставкою для маршала і президента Карла Ґустафа Еміля Маннергейма, втратив свою історико-культурну цінність.

Інформацію з місця події повідомили журналісти видання "Länsi-Savo". Як зазначають працівники музейної установи, вандали не тільки розмалювали штабний вагон, але й розікрали цінні експонати, у том числі й іменний посуд маршала.

"Деякі речі не підлягають відновленню. Оскільки деревина, з якої зроблений вагон, пористий і його вкрай важко очищати від доволі токсичних, непридатних до змивання фарб для графіті. Ремонті роботи потребуватимуть значних коштів й часу", — з прикрістю наголосив директор військового музею міста Міккелі Матті Карттунен, котрий вже звернувся до правоохоронців.

Наразі відкрито провадження та здійснюються необхідні заходи відповідно до частини 2 статті 627 Кримінального кодексу Фінляндської Республіки, санкції якої передбачають позбавлення волі на термін від 4-х місяців до 4-х років з обов'язковою сплатою штрафу за псування майна.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.