Бій під Крутами. Залізничний аспект

Бій під Крутами – один із найбільш відомих епізодів Української революції 1917–1921 років. Він відбувся 29 або 30 січня 1918 року біля залізничної станції Крути на той час Московсько-Києво-Воронезької залізниці (нині – Південно-Західної залізниці). У цьому матеріалі – про те, чому станція Крути мала стратегічно важливе значення

 
Вокзал на станції Крути. Світлина початку ХХ століття

Сьогодні залізнична станція Крути – це невелика лінійна проміжна станція, яка знаходиться на перегоні Бахмач – Ніжин і належить до Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці.

Станція Крути має давню історію – вона з'явилася вона іще у далекому 1868 році під час будівництва Курсько-Київської залізниці, проте зараз тут зупиняються лише прискорені електропоїзди підвищеного комфорту, які курсують за маршрутами Фастів – Ворожба, Київ-Волинський – Зернове, Київ-Волинський – Конотоп та Київ-Волинський-Шостка, а також приміські електрички Ніжин – Конотоп.

 
Фрагмент із Атласу залізниць Російської імперії 1918 року. Тут чітко видно, що станція Крути у 1918 році була вузловою. Пунктирними лініями показано заплановані залізничні гілки широкої колії від станції Ніжин, які були здані в експлуатацію вже у 1920-х роках

Отож, коли у шкільні роки я споглядав карту залізниць України, то дивувався: яку ж стратегічну роль відігравала маленька проміжна станція Крути у 1918 році, що саме тут українські військовики намагалися зупинити ворога. На жаль, шкільна вчителька історії не змогла у середині 1990-х років дати відповідь на це моє запитання.

Стратегічну важливість станції Крути із точки зору оборони низки великих українських центрів я зрозумів значно пізніше, коли побачив історичні карти залізниць Російської імперії початку ХХ століття. На момент бою під Крутами, ця станція була останньою вузловою станцією Московсько-Києво-Воронезької залізниці перед Києвом.

 
Перелік залізничних гілок Московсько-Київсько-Воронезької залізниці станом на 1913 рік

У 1918 році через станцію Крути проходила магістральна ширококолійна залізниця Курськ – Київ (через Конотоп). Крім того, від станції Крути відгалужувалися дві залізниці вузької колії: Крути – Чернігів (довжиною 75 верст) та Крути – Ічня (30 верст) в напрямку Пирятина та Золотоноші.

Відповідно, захоплення станції Крути відкривало загарбнику можливість рухатися по залізниці зразу в трьох напрямках – на Київ, Чернігів, Пирятин та Золотоношу. На початку ХХ століття шосейні дороги в Україні не мали твердого покриття, отож залізниця була саме тим шляхом, яким найшвидше можна було перекинути війська.

 
Картосхема бою під Крутами

Значення залізничної інфраструктури і залізничного транспорту в роки національно-визвольних змагань в Україні 1917–1921 рр. було ключовим. Тут варто згадати, що під час "Листопадового Зриву" у 1918 року українські військовики зробили стратегічну помилку, коли не змогли заволодіти станцією Львів та перерізати стратегічно важливу залізницю Перемишль – Львів. Поляки змогли залізницею перекинути значні сили, тож доля Львова як столиці ЗУНР була вирішена.

Повертаючись до бою під станцією Крути – для молодої УНР було дуже важливо утримати цю вузлову станцію, щоб більшовицькі війська не могли рухатися по залізниці в напрямках Києва і Чернігова. Так само перед тим було важливим затримати ворога на великій вузловій станції Бахмач. На жаль, українські військові не змогли в січні 1918 року втримати ні Бахмач, ні Крути. Проте вдалося затримати наступ більшовиків на Київ.

 
Станція Крути. Сучасний вигляд будівлі станції
mandry.ck.ua

Вузькоколійні залізниці, які пов'язували Крути із Черніговом та Ічнею, мали ширину колії 0,469 сажені, тобто 1000 мм. Зараз така ширина колії в Україні використовується тільки для трамвайних ліній. Всі українські вузькоколійки (включно із дитячими залізницями) мають колію 750 мм.

Залізниці Крути – Чернігів та Крути – Ічня були введені в експлуатацію у 1893 році. На станції Ічня залізниця вузької колії з'єднувалася іще із однією вузькоколійкою 1000 мм. в напрямку Пирятина і Золотоноші, яка теж була введена в експлуатацію в 1893 році.

 
Меморіал пам'яті Героїв Крут на залізничній станції Крути, відкритий 25 серпня 2006 року за участю третього Президента України Віктора Ющенка
mandry.ck.ua

На початку ХХ століття було збудовано нову залізницю від Бахмача до Одеси. Частково вона пройшла трасою вузькоколійної залізниці, замінивши її. Залізниця Бахмач – Одеса була введена в експлуатацію у 1912 році, вона пройшла через станцію Ічня. Проте паралельно до ширококолійної, на ділянці Золотоноша – Ічня зберігалася і залізниця вузької колії.

Станція Крути перестала бути вузловою у 1920-х років, натомість вузловою станцією став Ніжин. У 1925 році було введено в експлуатацію залізницю широкої колії Ніжин – Чернігів, проте станція і вокзал у самому місті почали працювати тільки у 1928 році після добудови залізничного мосту через Десну. Залізницю Ніжин – Прилуки було введено в експлуатацію у 1928 році.

Після відкриття руху по залізницям широкої колії, вузькоколійні залізниці Крути – Чернігів, Крути – Ічня та Ічня – Золотоноша було розібрано.

 
Історичний рухомий склад на станції Крути. Ці вагони встановлені тут у 2008 році








Іван Городиський: Право на вибір: ідентичність українських адвокатів в Галичині до 1939 року

Дискусії щодо Булгакова, Сікорського і ще багатьох інших, які тільки будуть, в тому числі концентруються довкола їхньої ідентичності. Чи є достатнім походження, місце проживання чи праці щоб атрибутувати публічну постать з певною нацією? І що є в принципі визначальним? Ці дискусії також нагадують спостереження з історії української адвокатури Галичини до 1939 року.

Світлана Строкач: Хрести і плити: НВМК поєднає світову традицію та український контекст

У суспільстві вчергове набирає обертів дискусія щодо форми намогильних споруд на Національному військовому меморіальному кладовищі. Громадськість стурбована: хрести чи плити, чи і хрести, і плити?

: Позиція музею Булгакова стосовно висновку Інституту нацпам'яті про письменника

Нещодавно Український інститут національної пам’яті визнав російського письменника Михайла Булгакова символом російської імперської політики. Літературно-меморіальний музей Булгакова опублікував свою позицію стосовно висновку УІНП.

Ярослав Пронюткін: "Могили і кров у воді", "поле замість лісу", "перетворення села на цвинтар": або що не так із маніпуляціями довкола Військового кладовища

Ідея Національного військового меморіального кладовища — це ідея важливого обʼєкта національного значення саме в лісі, серед дерев та спокою. Це наша концепція. І від неї ми не плануємо відходити. Розкладемо по полицях низку дискусійних питань.