Євробачення-2007 і "Russia goodbye!". Реакція російських ЗМІ

Україна обрала свого представника на Євробачення 2007 за допомогою національного відбору, який відбувся 9 березня 2007 року. Українська телекомпанія оголосила про те, що вибір був відкритий, і всі виконавці, які хотіли взяти участь, мали право позмагатися за путівку до Гельсінки. Необхідно було лише надіслати заявки.

Національна телекомпанія України обрала вісім пісень і виконавців. Вєрка Сердючка перемогла у нацвідборі. Система голосування: 50 на 50 (журі + телеглядачі).

Отже, Україна зайняла друге місце на пісенному конкурсі 2007, набравши 235 балів. І одразу після цього у пісні з назвою "Dansing Lasha Tumbai" частина людей почула фразу: "I want you to see – Russia goodbye!" (Я хочу тебе бачити - Росія до побачення!).

І це викликало вкрай негативну реакцію на пісню з російської сторони. І улюблениця багатьох в Росії, пишногруда Вєрка Сердючка, випадково опинилася ізгоєм в країні, яка ще кілька місяців тому вважала українську "провідницю" своєї народною співачкою.

"Історична правда" вибрала найцікавіші реакції російських ЗМІ на виступ Вєрки Сердючки. Подаємо цитати мовою оригіналу.

NEWS.ru.com

 

"Новый скандал разгорается между Россией и Украиной спустя полтора месяца после "Евровидения". Второе место на конкурсе оборачивается для артиста Андрея Данилко гонениями в России.

Директора крупнейших концертных площадок отказываются работать с популярным артистом, выступающим под псевдонимом Верка Сердючка. Его уже вычеркнули из списка гостей нескольких крупных российских фестивалей, в частности, в Сочи и Юрмале.

4 июля Верка Сердючка должна была выступать на крупном фестивале в Сочи, однако в итоге в списке участников ее не оказалось.

Продюсер фестиваля в поддержку проведения Олимпийских игр-2014 в Сочи Андрей Разин рассказал, что владелец концертной площадки попросту не захотел видеть Верку в списке участников шоу. При этом Разин склонен расценивать ситуацию как целенаправленную и безосновательную травлю Данилко."

Dni.ru

 

"Андрей Данилко жестоко поплатился за то, что участвовал в конкурсе "Евровидение" от Украины и спел песню, в которой была (или не было) ставшая скандальной фраза "Russia Good Bye".

Сам артист уверяет: он такого не пел. Однако, Верка Сердючка, кажется, становится персоной нон грата в России. В начале июля Андрей Данилко в образе разбитной проводницы должен был выступить на большом музыкальном фестивале в Сочи.

Но потом выяснилось, что артиста в списке участников нет. По словам организаторов, владелец концертной площадки просто не захотел видеть Сердючку на мероприятии."

Комсомольськая правда

 

 

"На бедного Андрея Данилко (он же Верка Сердючка), который пришел на съемки программы, накинулась вся студия.

- Да как вам не стыдно, Андрей? - вопрошала женщина из первого ряда. - Это ведь страна, которая вас любит! Как вы могли?

- Не пел я этого, - хмуро отбивался Данилко. - Нет в песне таких слов. Это фраза из монгольского языка, а не из английского и означает совсем другое. Просто звучит похоже.

В студии тут же включили запись злополучной песни. Кроме "Russia, good-bye!" зрители услышали еще и "Русские, айн-цвай-драй!" и взбеленились окончательно. Единственным человеком, который защищал Сердючку, был певец Филипп Киркоров.

- Чего вы на него накинулись? - раскричался он. - Это его дело, что петь! А вы, девушка (обратился он к одной гостье), вообще напоминаете мне "розовую кофточку"!

Девушка обиженно замолчала, но на этом приключения Данилко не кончились. Сотрудники "Пусть говорят" провели на улицах Киева опрос на тему: правильно ли посылать на конкурс Сердючку?

- Да мы вообще не понимаем, кто принял это странное решение. У нас такая поющая страна, неужто послать больше было некого? - заявил один из респондентов.

Этот комментарий окончательно вывел Верку - Андрея из равновесия.

- Могу и не ездить, - пробурчал артист. - Да мне вообще плевать, кто отправится на "Евровидение" и кто там что выиграет!"

Utro.ru

 

"Верку Сердючку не пускают на российскую сцену. Власти Сочи запретили ее выступление на фестивале в поддержку зимних Олимпийских игр. Причиной гонений стали всего лишь два слова, спетые Сердючкой на "Евровидении"

Conf.7ya.ru

 

"Но мне правда любопытно - а России и россиянам и впрямь так интересно, спел ли Данилко на Евровидении "Russia, good-bye" или "Lasha tumbai"?

Навеяно некоей истерией, которая разворачивается сейчас (да-да, уже после завершения Евровидения) вокруг несчастного Данилко. В рунете уже КУЧА форумов и блогов, в которых гневно и в самых нецензурных выражениях клеймится и сам Данилко, и его "Раша гудбай".

Дескать, "ДА КАК ОН МОГ???" и "давайте теперь дружно объявим ему бойкот! не будем покупать диски, не будем слушать его песни, не будем пускать на ТВ и т.д." И это все на полном серьезе.

Вчера-сегодня подтянулись и знаменитости. Макс Фадеев сказал в интервью: "Я ему [Данилко] теперь, после того, как он спел "Россия, прощай!", руки не подам!!!" Вот так вот.

А вы что думаете? Что, великая держава типа России разве действительно что-то теряет от того, что какой-нибудь комик где-нибудь споет что-то вроде того, что спел Данилко? Тем более, что те же украинцы в своей массе уверены, что пародировал он как раз их – Украину в ее неуемном стремлении откреститься от России и совместного прошлого..."

Нагадуємо, що Сам Андрій Данилко спростовував цю інформацію і зазначав, що "Лаша тумбай" це лише словосполучення монгольською мовою. Після перемоги Джамали у 2016 році він знову прокоментував цей прецедент:

"По-перше, це був перший прецедент, коли був скандал такого масштабу. Минуло вже 10 років, але про це до сих пір пам'ятають. Це люди, які мають вагу. Їх розлютило те, що Сердючка мала фантастичний успіх, тому і придумали "Рашу гудбай", яка співзвучна "Лаша тумбай". Все це було подано російській публіці так, що я плюнув в обличчя Росії....

Я дуже добре ставлюся до російської групи "Serebro", яка тоді виступала від Росії на Євробаченні. До цих дівчаток все це не має ніякого відношення. Але як я розумію, це була прем'єра і презентація групи на Євробаченні, і "Срібло" готували на "срібне місце".

В результаті з'явилася б гарна легенда. Але я просто перейшов дорогу, і сам зайняв це місце. Це розлютило тодішнє керівництво деяких російських каналів і продюсерів цієї групи. Я розумію їх злість."

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.