Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині.

Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї.

Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza. Народився він у 1897 році в лемківському містечку Лісько, яке тепер відноситься до Підкарпатського воєводства Польщі.

Виростав сиротою, з рідних у нього залишилось лише дві сестри. Опікуном-виховником юнака був касир із Ліско Юліан Янкевич. Під час навчання у перемиській українській гімназії в Перемишлі дитиною заопікувалась Катерина Семчукова, яка мешкала по вул. Татарська, 32.

З початком Першої світової війни у серпні 1914 р., завершивши 7-"а" клас гімназії, пішов 17-літнім добровольцем в УСС. Через два місяці на фронті, під містом Стрий потрапив у російський полон, лиш кілька днів перед цим ставши повнолітнім.

Полон відбував у Сибіру до жовтня 1920. В Томську, Омську, Барнаулі до кінця Першої світової війни. За некрологом Братства УСС – воював і в УГА.

 
Український клуб "Згода" в Томську на святкуванні "Дня Всеросійської Великої революції", 23 березня 1917 року

Після визвольної війни коротко перебував в Перемишлі та околицях, де заробляв лекціями. Завершити гімназію в Перемишлі вдалось лише у 1921 році, після чого емігрував у Чехію. У Празі до 1928 року студіював машино-будівельну інженерію в Політехніці.

Студентом виявляв надзвичайні здібности у вищій математиці й механіці. Здобувши вищу освіту у 1928-1931 роках продовжив навчання на математичному факультеті університету в Празі. Був актвним в громадському житті, зокрема належав до Української академічної громади.

Повернувшись інженером в Галичину, працював у різних ділянках української кооперації і докладав усіх сил для розвитку української промисловості.

Від 1938 до серпня 1944 року працював у Самборі. Під час першої радянської окупації працював в середній школі, при німцях – робітником на фабриці мила і свічок.

Побратим Іван Луцишин згадував: "Олекса Кривовяза був людиною наскрізь чесною, скромною, справедливою й добродушною. На кожному кроці промінювала від нього щирість і ніжна людяність.

Він був дуже вразливий на всяку людську несправедливість. Зокрема його вражала до глибини душі жорстока поведінка гітлерівців супроти ненімецької людности…

Щоб рятувати нещасних жидів, він заснував у Самборі, Львівської области, українську будівельну кооперативу, до якої прийняв до праці 50 жидів — на всіх 135 робітників (за даними Івана Кедрина – 58 осіб на загальний склад у 300 працівників. – Ю.Ю.).

Жиди офіційно перед гітлерівською владою були вписані як "арійці". Він ризикував цим своїм життям, на випадок, коли б хтось із місцевої людности доніс про це гітлерівцям".

 
Військова техніка біля ратуші у Самборі, вересень 1939 року

Редактор Іван Кедрин доповнює цю історію важливими деталями: "Коли жидам грозило вже вивезення, вказав їм, як можуть втекти, переховував їх по старих бункерах і носив безкоштовно їсти.

В його власному помешканні у шафі скривалась Сара Авер, коли гестапівці прийшли шукати її".

Влітку 1944 року нацисти примусоо вивезли Олексу. Працював фізично будівельником у Відні на примусових роботах в тяжких умовах до березня 1945 року. Далі зміг дістатись табору переселенців в баварському місті Реґенесбург.

У 1946 р. організація "Джойнт" (American Jewish Joint Distribution Committee) висловила Олексі Кривовязі окрему подяку. В тому ж році планував емігрувати в Канаду.

Однак був уже надто фізично немічним. У 1950 році переведений із табору переміщених осіб Пфорцгайм до Еттлінґену біля Карлсруге, тобто в табір, де концентрувались ті, хто не мав шансів на подальшу еміграцію.

 
Українські DP у таборі Пфорцгайм

Після ліквідації й цього другого табору переведений на фізичні роботи в німецьку економіку. У 1952 році Іван Кедрин писав в газеті "Свобода", що "деякі з тих жидів [яких врятував Кривовяза], м. ін. Самуель Зінґер (народився у 1914 р. в Турці. – Ю.Ю.), радий би забрати його тепер до себе".

Ю. Маслівець додавав: "старший чоловік, тихий. скромний. В кожному разі заслуговує того, щоб йому допомогти вирватися з осоружної Німеччини". У 1957 р. Йому, нарешті, вдалось емігрувати – до США.

Згідно із даними Arolsen Archives, створеного за підтримки "Яд вашем", спонсором переселення виступив Samuel Singer із м. Бриджтон в Нью-Джерсі (врятований Кривовязою єврей).

Помер після довгої і тяжкої недуги. Похоронні відправи відбулись в Українській католицькій церкві в м. Пасейку (Нью Джерсі).

У старості став автором статей у "Лемківських Вістях", книги спогадів "Лісько – український княжий город" (Торонто, 1976). Помер 3 жовтня 1964 у Кліфтон (Нью Джерсі, США).

В списку Праведників народів світу на сайті "Яд вашем" імені ветерана української визвольної війни Олекси Кривовяза досі немає.






Палієва гора

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака - Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – на початку XVIII ст.: «той, що хоче кинутися з мотикою на сонце»

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів