Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині.

Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї.

Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza. Народився він у 1897 році в лемківському містечку Лісько, яке тепер відноситься до Підкарпатського воєводства Польщі.

Виростав сиротою, з рідних у нього залишилось лише дві сестри. Опікуном-виховником юнака був касир із Ліско Юліан Янкевич. Під час навчання у перемиській українській гімназії в Перемишлі дитиною заопікувалась Катерина Семчукова, яка мешкала по вул. Татарська, 32.

З початком Першої світової війни у серпні 1914 р., завершивши 7-"а" клас гімназії, пішов 17-літнім добровольцем в УСС. Через два місяці на фронті, під містом Стрий потрапив у російський полон, лиш кілька днів перед цим ставши повнолітнім.

Полон відбував у Сибіру до жовтня 1920. В Томську, Омську, Барнаулі до кінця Першої світової війни. За некрологом Братства УСС – воював і в УГА.

Український клуб "Згода" в Томську на святкуванні "Дня Всеросійської Великої революції", 23 березня 1917 року

Після визвольної війни коротко перебував в Перемишлі та околицях, де заробляв лекціями. Завершити гімназію в Перемишлі вдалось лише у 1921 році, після чого емігрував у Чехію. У Празі до 1928 року студіював машино-будівельну інженерію в Політехніці.

Студентом виявляв надзвичайні здібности у вищій математиці й механіці. Здобувши вищу освіту у 1928-1931 роках продовжив навчання на математичному факультеті університету в Празі. Був актвним в громадському житті, зокрема належав до Української академічної громади.

Повернувшись інженером в Галичину, працював у різних ділянках української кооперації і докладав усіх сил для розвитку української промисловості.

Від 1938 до серпня 1944 року працював у Самборі. Під час першої радянської окупації працював в середній школі, при німцях – робітником на фабриці мила і свічок.

Побратим Іван Луцишин згадував: "Олекса Кривовяза був людиною наскрізь чесною, скромною, справедливою й добродушною. На кожному кроці промінювала від нього щирість і ніжна людяність.

Він був дуже вразливий на всяку людську несправедливість. Зокрема його вражала до глибини душі жорстока поведінка гітлерівців супроти ненімецької людности…

Щоб рятувати нещасних жидів, він заснував у Самборі, Львівської области, українську будівельну кооперативу, до якої прийняв до праці 50 жидів — на всіх 135 робітників (за даними Івана Кедрина – 58 осіб на загальний склад у 300 працівників. – Ю.Ю.).

Жиди офіційно перед гітлерівською владою були вписані як "арійці". Він ризикував цим своїм життям, на випадок, коли б хтось із місцевої людности доніс про це гітлерівцям".

Військова техніка біля ратуші у Самборі, вересень 1939 року

Редактор Іван Кедрин доповнює цю історію важливими деталями: "Коли жидам грозило вже вивезення, вказав їм, як можуть втекти, переховував їх по старих бункерах і носив безкоштовно їсти.

В його власному помешканні у шафі скривалась Сара Авер, коли гестапівці прийшли шукати її".

Влітку 1944 року нацисти примусоо вивезли Олексу. Працював фізично будівельником у Відні на примусових роботах в тяжких умовах до березня 1945 року. Далі зміг дістатись табору переселенців в баварському місті Реґенесбург.

У 1946 р. організація "Джойнт" (American Jewish Joint Distribution Committee) висловила Олексі Кривовязі окрему подяку. В тому ж році планував емігрувати в Канаду.

Однак був уже надто фізично немічним. У 1950 році переведений із табору переміщених осіб Пфорцгайм до Еттлінґену біля Карлсруге, тобто в табір, де концентрувались ті, хто не мав шансів на подальшу еміграцію.

Українські DP у таборі Пфорцгайм

Після ліквідації й цього другого табору переведений на фізичні роботи в німецьку економіку. У 1952 році Іван Кедрин писав в газеті "Свобода", що "деякі з тих жидів [яких врятував Кривовяза], м. ін. Самуель Зінґер (народився у 1914 р. в Турці. – Ю.Ю.), радий би забрати його тепер до себе".

Ю. Маслівець додавав: "старший чоловік, тихий. скромний. В кожному разі заслуговує того, щоб йому допомогти вирватися з осоружної Німеччини". У 1957 р. Йому, нарешті, вдалось емігрувати – до США.

Згідно із даними Arolsen Archives, створеного за підтримки "Яд вашем", спонсором переселення виступив Samuel Singer із м. Бриджтон в Нью-Джерсі (врятований Кривовязою єврей).

Помер після довгої і тяжкої недуги. Похоронні відправи відбулись в Українській католицькій церкві в м. Пасейку (Нью Джерсі).

У старості став автором статей у "Лемківських Вістях", книги спогадів "Лісько – український княжий город" (Торонто, 1976). Помер 3 жовтня 1964 у Кліфтон (Нью Джерсі, США).

В списку Праведників народів світу на сайті "Яд вашем" імені ветерана української визвольної війни Олекси Кривовяза досі немає.