Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

У Києві відкрили пам'ятник австрійському ерцгерцогу Василю Вишиваному

У Києві в День вишиванки 20 травня відкрили пам'ятник австрійському ерцгерцогу Василю Вишиваному. Погруддя встановили в сквері на вулиці Іллєнка, неподалік Лук'янівського СІЗО, де помер ерцгерцог.

Жінка на війні: «Уважала це за свій обов’язок щодо українського народу»

У 1914-у українські жінки, вперше в історії, поповнюють офіційне військо. Вони здобувають офіцерські звання, командують чоловіками та отримують нагороди за мужність. Та їхній воєнний шлях переповнений упередженнями та перешкодами, не в останню чергу з боку товаришів.

Юрій Юзич: Український Дон Жуан: Лесь Розлуцький де Новіна

1 листопада 2020 року отець парафії УГКЦ у Відні Тарас Чагала опублікував ряд неідентифікованих світлин вояків УСС. Фотокартки зберігаються в українській церкві Св.Варвари, в самому центрі столиці Австрії. Серед них виявився і портрет Леся Розлуцького. Основу цього тексту я написав 10 років тому, але без якісної світлини не наважувався публікувати. Звичайний пост у фейсбуці в День всіх померлих, це був сигнал. Пора робити українського Дон Жуана більш відомим. Він заслужив це своїм життям.

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..

Луцькі листівки для Крип'якевича: як євреї допомогли українцям

У ці квітневі дні 1916 року, коли у світі тривала Велика війна, галицький вчитель Михайло Таранько надіслав з прифронтового Луцька до ще поки габсбургського Львова на адресу молодого історика та педагога Івана Крип’якевича кілька листівок. Одна з них була виготовлена в місцевій друкарні Герша Лібермана та датована 7 квітня. На її лицевій стороні містилося традиційне зображення Луцького замку. На звороті відправник повідомляв про відкриття школи в с. Теремне та просив адресата надіслати кілька портретів Тараса Шевченка, портрет Франца Йосипа І та карту українських земель…

У Львові урочисто відкрили готельний номер імені Василя Вишиваного. ФОТО

10 лютого, з нагоди 125-річчя від дня народження видатного політичного діяча, поета, полковника Легіону Січових Стрільців та Армії УНР, чільного діяча УНР, Вільгельма фон Габсбурга, який увійшов в історію під іменем Василь Вишиваний у конгрес арт-готелі ʺBANKHOTELʺ відбулось урочисте відкриття номеру.

Українській жінці-офіцеру встановили пам'ятну дошку у Львові

У Львові відкрили пам’ятну дошку Олені Степанів-Дашкевич – українському історику, географу, громадській та військовій діячці, офіційно зарахованій на військову службу у званні офіцера, четаря Української Галицької Армії.

Виставка "Нескорені" про Першу світову відкрилася в канадському Вінніпезі

40 рідкісних фотографій 1914—1915 років демонструє виставка "Нескорені", офіційн відкрита 21 березня в українському культурному та освітньому центрі "Осередок" канадського міста Вінніпег.

Виробництво документального фільму про Василя Вишиваного завершилося

Повнометражний українсько-австрійський документальний фільм "Король України" представили Державному агентству України з питань кіно.

Про Василя Вишиваного пишуть оперу на лібрето Жадана

На лібрето письменника Сергія Жадана створюється опера про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного), який став українським військовим діячем.

«Як збивали листя кулі»: Листопадова Легенда Едварда Козака

Впродовж понад 30 років один із найвідоміших українських художників спочатку міжвоєнного Львова, а потім еміграції – Едвард Козак, на сторінках гумористичного часопису «Лис Микита», творив «листопадову легенду», прив’язуючи події з життя української діаспори та України до листопада 1918-го. По «листопадових» обкладинках його часопису можна «читати» не лише історію еміграційного життя, але й настрої, мірилом для яких були силует Собору Святого Юра та львівська ратуша з синьо-жовтим прапором

На Львівщині відкрили пам’ятник УСС

25 листопада, у селі Верин Миколаївського району урочисто освятили та відкрили пам’ятний хрест Вишколу Українських Січових Стрільців.

АНОНС: Історичні дискусії про 1 листопада 1918 року

У Києві відбудеться дискусія приурочена до 100-річчя Листопадового чину.

Українська муштра: від Хмельницького до Петлюри

Слово "чета" запозичив із сербської мови Кирило Трильовський, який дуже обурювався, коли це слово перекручувалось на "чота". Мовознавець Василь Задорожний вважає, що в цьому випадку "фонетика перемогла історію". Фонетичні зміни у твірному "чота" склалися внаслідок закономірної лабіалізації "е" після шиплячого, як наприклад у словах "жона" (кол. "жена"), щока (кол. "щека") тощо.