Юрій Юзич
Історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ", випускник історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка

Юрій Юзич: Пізнавальна історія про вихованця Пласту із Берестечка на Волині

У 1925 році із Берестечка, містечка на Волині, де заправляв московський піп-чорносетенець із "Союза русскава народа", поїхали вчитись до української гімназії у Прагу одразу 8-ро дітей. Був серед них і 13-літній Антін. Він був явним лідером у групі своїх односельчан

Юрій Юзич: Помер найтитулованіший українець-генерал, який докорінно змінив Армію США

Найближчими днями у West Point – The U.S. Military Academy відбудеться похорон українця Миколи Кравціва — генерал-майора Армії США, який народився у Львові і виростав в Пласті. Своїми ідеями та новаторством від докорінно реформував американське військо, яке ніяк не могло оговтатись після війни у В’єтнамі. Він був єдиним українцем, якого у 100-річчя Статуї Свободи в Ню-Йорку особисто відзначив мер міста медаллю Свободи.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

В Австрії віднайдено могилу легендарного сотника Армії УНР

“Сотник Шило – найхоробріший старшина одного з найстаріших кінних полків нашої армії… з перших днів національної боротьби був в лавах українського війська… [серед] 8 000 козаків Українського імені Гетьмана Полуботка полку в Київі було всього 7 старшин, до яких належав і Шило” - так характеризувала визначного ветерана визвольних змагань редакція часопису “Немізіда” (Варшава, 1936).

Генерал Федір Тимченко – знеславлений фейками герой з-під Крут

Про нього не знайдете довідки у Вікіпедії. У друкованих довідках є далекий від правди рік його народження. Різні імена по-батькові. Йому досі приписують одразу дві «зради» – під Крутами у 1918 році і у Луцьку в 1919 році, хоч їх спростували ще його сучасники. Більшовики називали його генералом, а у нашій історіографії він досі підполковник.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Історія пластуна з Києва, який створив перший осередок Пласту в діаспорі

У 2020 році виповнюється рівно сто років, як створено перший поза межами України осередок Пласту. У тодішній столиці УНР – Тарнові. Організатором його був пластун із Києва, який емігрував разом з урядом УНР до цього міста у південній Польщі. Інструктором, тобто творцем, тарнівського осередку Пласту був Євген Лоханько.

Юрій Юзич: Український Дон Жуан: Лесь Розлуцький де Новіна

1 листопада 2020 року отець парафії УГКЦ у Відні Тарас Чагала опублікував ряд неідентифікованих світлин вояків УСС. Фотокартки зберігаються в українській церкві Св.Варвари, в самому центрі столиці Австрії. Серед них виявився і портрет Леся Розлуцького. Основу цього тексту я написав 10 років тому, але без якісної світлини не наважувався публікувати. Звичайний пост у фейсбуці в День всіх померлих, це був сигнал. Пора робити українського Дон Жуана більш відомим. Він заслужив це своїм життям.

Карта повстанського руху в радянській Україні у 1920-1921 рр. Публікується вперше

Коли у 1990-х роках читав перші книги Романа Коваля про повстанський рух 1920-х років, то задумувався: «А як же повстанці структурно були організовані генштабом УНР на підрадянській Україні? Яке було охоплення, якщо порівнювати різні регіони?».

Боротьба лівих і правих за Пласт – український скаутинг

Деякі сьогоднішні праві вважають Пласт надто лівим. Деяк ліві трактують пластовий рух надто правим. Мало хто знає що в Пласті, поруч з майбутніми лідерами націоналістичного руху виростали й комуністи. Ким були ці пластуни-комуністи, що вони хотіли і яка їхня доля? Яким чином прихильники різних партій знаходили порозуміння в Пласті? Чому і коли Пласт став понад партійним та виробив власний світогляд (ідеологію)?

Хабаровськ – дух свободи Нової України

Хабаровськ у 1917-1922 роках був ключовим центром «Нової України» - співмірної за площею до європейської України. Тут діяли потужна українська громада, школи, кооперація. Видавались українські газети і, навіть, формувалось частини українського війська. А у 1930-х роках Хабаровськ став центром українізації Далекого Сходу.

Юрій Юзич: Пластуни віднайшли у Відні могилу начштабу корпусів УГА Фердинада Льонера

Хто такий Фердинад Льонер (Ferdinand Lohner)? Уродженець Сараєво, австрійський німець. Випускник віденської академії генштабу 1914 року. Відзначений кількома хрестами за хоробрість на італійському фронті. Добровольцем вступив до УГА.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Юрій Юзич: «Буде нам з тобою що згадати» - про "невідомого" автора популярної пісні

Під час річниці Революції гідності знову багато разів звучала пісня "Буде нам з тобою що згадати". Пісня УПА, записана в Заліщицькому районі Тернопільщини у 1958 році. Без зазначення авторства слів і мелодії.

"Незрівнянний гарматник" Семен Лощенко

Він народився і виріс на окупованій тепер Луганщині, був наймолодшим бойовим комбригом Армії УНР. Його гармата під Крутами "наробила багато клопоту більшовикам". Нарешті є його фото, дата смерті і віднайдено могилу. Досі вважався зниклим у 1940-х роках, а помер у 1980-х.

Альпійські курорти та баварські криївки Бандери

Де мешкав Степан Бандера останні 15 років свого життя? Після звільнення із німецького концтабору осінню 1944 року, і до своєї смерті у 1959 році, – весь цей час лідер українських революціонерів перебував на нелегальному становищі в Австрії та Німеччині. Мав сім’ю, зокрема трьох дітей. У матеріалі вперше систематизовано усі відомі адреси, публікуються досі незнані світлини, що показують життя і побут родини Бандери.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Український парад у столиці Росії

Мрія? Ні – це вже було. І не один раз. Побутує думка, що в нашій історії мало світлих сторінок і перемог. Грандіозний український військовий парад в столиці Росії: як це було?

Модест Семирозум — забутий командир бою під Крутами

Військовий міністр Микола Порш призначив новим начальником 1-ї Української військової школи російськомовного полковника Івана Скорино. Модест Семирозум, порадившись із шкільною радою, поставив ультиматум — негайно забиратись із школи. Скорино швидко зник, а новим керівником школи тимчасово став Аверкій Гончаренко

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Єврейський Пласт (скаутинг) – народжений в Україні

Загальновідомо, що у місті Львові народилися польський та український скаутинги – харцерство і Пласт. Однак, досі забутим і малодослідженим залишається факт, що в столиці Галичини виник і перший в світі осередок єврейського скаутингу – організації, яка отримала назву «Гашомер Гацаїр».

Проти «Орлят». Українські діти-герої Листопадового чину

А що знають українці про дітей-українців, які стали тоді ж в обороні Львова? Юних львів’ян, дітей-галичан, які залишили свої домівки та батьків і пішли із зброєю в руках виборювати незалежність України – від поляків, росіян, румун і угорців?

Відродження Пласту в Україні. 1988 рік

Якщо в націоналіста Андрія Парубія настільною книгою для відродження Пласту була довоєнна книжечка "Юнацтво і Пласт" Дмитра Донцова, то в християнсько-демократичному середовищі пластунів-неофітів цю роль виконувала популярна брошурка діаспорного Пласту, яка "прилетіла із США" – книжечка Івана Франіва "Батькам про Пласт".

Хто і коли вигадав гасло "Слава Україні!"

Гасло народилося у Харкові. Загриміло на всю Україну з Києва. Збереглося завдяки зусилллям галичан і волинян у Львові та Рівному. Але в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І прийде час, коли один скаже: "Слава Україні! ", а мільйони відповідатимуть "Героям слава!"

Українська муштра: від Хмельницького до Петлюри

Слово "чета" запозичив із сербської мови Кирило Трильовський, який дуже обурювався, коли це слово перекручувалось на "чота". Мовознавець Василь Задорожний вважає, що в цьому випадку "фонетика перемогла історію". Фонетичні зміни у твірному "чота" склалися внаслідок закономірної лабіалізації "е" після шиплячого, як наприклад у словах "жона" (кол. "жена"), щока (кол. "щека") тощо.

Свастики українського скаутинґу – Пласту

Якось юнаком відвідував із мамою ще радянський ЖЕК у Львові. Здивувався, побачивши там фотоекспозицію під умовною назвою «фашистська уніатська церква». Як головний доказ «співпраці» УГКЦ виділялась світлина Андрея Шептицького із свастикою на грудях.

Ті, що вижили. 37 портретів крутянців

Біографія крутянця: виключений із кадетського корпусу в Тифлісі за українофільство, учасник бою під Крутами, лицар Залізного хреста за Зимовий похід і бої, боронив Польщу від нацистів як офіцер полку люблінських уланів, учасник Армії крайової, загинув під час Варшавського постання…

Наймолодший бойовий офіцер-українець Першої світової. Поручник Осип Яримович

"З надлюдським криком "Гурра-а" кину­лися стрільці вперед. Я бачив, як Яримович, а недалеко від нього Степанівна користува­лися револьверами і йшли перед сотнею вперед… Москалі, на­гло заскочені, заніміли..."