Закинуту обсерваторію в Карпатах будуть рятувати. ФОТО

Прикарпатський національний університет і Варшавський університет планують наприкінці липня почати роботи з консервації колишньої астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван у Івано-Франківській області.

Про це заявив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда на парламентській асамблеї України й Польщі в Яремче в суботу, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

За його словами, під час консервації протягом року зроблять дах і створять умови для підсушування об'єкта.

На ці роботи Міністерство культури й національної спадщини Польщі, Варшавський і Прикарпатський університети виділили $100 тис.

Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Знято з тодішнього чехословацького боку кордону, який проходив Чорногірським хребтом. Фото: shopopaloshow.livejournal.com

Це - перший етап спільного польсько-українського проекту з відновлення обсерваторії як науково-дослідного центру для вчених і студентів двох університетів і привабливого туристичного об'єкта.

Піп Іван Чорногірський - друга після Говерли за висотою гора в Україні. Вона знаходиться на протилежному від Говерли кінці високогірного масиву Чорногора і має висоту 2028 м. Обсерваторія розташована на самій вершині.

Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину. Фото: Павло Солодько

Для реалізації проекту університети збираються залучити грантові кошти в рамках програм транскордонної співпраці Європейського Союзу.

Загальна вартість проекту $2 млн.

Відновити обсерваторію планують до 28 липня 2015 року.

Мідний купол телескопу розкривався автоматично. 1938-40 рр.

Як відомо, астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, яку в туристичній спільноті ще називають Білий Слон, розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря.

Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки розташована у великому місті Варшавська втрачала здатність для астрономічних досліджень.

Обсерваторію називають "Білим Слоном" через те, що взимку буревії обліплюють стіни будівлі снігом і льодом. Фото: poetryclub.com.ua

У 1935-му затвердили проект будівництва метеорологічної обсерваторії в Карпатах, на горі Піп Іван, а влітку 1936 року почалася його реалізація.

Обсерваторію будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули.

Фото: carpathiansoutdoors.blogspot.com

Стіни обсерваторії мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.

Споруда має 2 поверхи зі східного (івано-франківського) й 5 поверхів - із західного (закарпатського) боку.

Залишки вікон. Це і наступні фото: Павло Солодько ("Історична Правда")

Її дах був покритий мідними аркушами. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.

У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.

Приміщення другого поверху. Знято з ротонди колишнього телескопу

Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.

Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН УРСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.

Загальний вигляд обсерваторії з Чорногірського хребта (з півночі)

Учений з’ясував, що з будівлі вивезене найцінніше обладнання: п’ять лінз великого діаметра, дві лінзи меншого діаметра, два мікрометри та два хронометри.

Ці предмети потрапили в листопаді 1939 року до Будапештської астрономічної обсерваторії, а під кінець війни — до Відня, звідки повернулися до Польщі в перші повоєнні роки, пише "Дзеркало тижня". Трилінзовий об'єктив зараз знаходиться у Силезському планетарії (Катовіце).

Висота 2028 метрів робить обсерваторію найвищим в Україні місцем, де жили і працювали люди

На основі звіту Орлова президія АН УРСР постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (саме таку назву отримала споруда на горі Піп Іван) передати до складу АН УРСР (відповідно до постанови уряду УРСР від 2 січня 1940 року).

Директором Карпатської обсерваторії був призначений академік Олександр Орлов.

Вигляд з ротонди на північ. Ліворуч видно Чорногірський хребет

До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняли угорські війська. Місцеві мешканці, які доклали безліч зусиль до того, щоб збудувати споруду, так само активно її розібрали.

Чан для сироваріння на одній із полонин під Чорногорою, нібито зроблений з мідного листа даху обсерваторії. Фото: Геннадій Самолюк

Повідомлялося, що німці вивезли металеві частини астрографа до Львова. Зараз вони зберігаються у приміщенні фізичного факультету Львівського національного університету імені Франка.

З 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.

Обсерваторія зі східного боку. Зверніть увагу, праворуч видно вантажівку ГАЗ-66 - вона піднялася сюди старою дорогою від присілку Явірник у долині Черемошу. Тож доставити будівельні матеріали для реставрації буде значно легше, ніж у 1930-их

З 1996 року тривають українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона", з різними призначеннями відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.