Коли говорити про долю уцілілих учасників Української революції 1917–1921 років, які в 1921–1939 році проживали на Західній Україні, то не можна не відмітити, що чимало з них долучилися й до українського національного руху опору в роки Другої світової війни. Серед них і Митрофан Швидун, чия доля тісно пов’язана з Волинню та Луцьком.

«Знайдено 207 колорадських жуків і 40 яйцекладінь». «З яблуні черв’як сповз на землю і почав мандрувати». Ні, це не записки агронома-ентомолога. Це – фрагменти із оперативних документів МГБ-МВД УРСР. Як і коли орди колорадів вторглися в Україну?

Державна пропаганда клеймила іудейську релігію як "ідейну основу сіонізму". "Іудаїзм, як і сіонізм — реакційна, націоналістична ідеологія, пройнята містикою і скерована проти революційних інтернаціональних завдань пролетаріату", — писали в книзі "Іудаїзм без прикрас".

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

"...стало відомо: хтось порубав жителів Парослі…Чув, як мій дід якось балакав з сусідом. Подейкували, що ті, озброєні, послали у Парослю своїх розвідників, а їх там місцеві вбили чи щось таке. Яка там форма! Хто у чому: хто у постолах, хто у маринарці, хто у куфайці, як звичайні мужики, але всі зі зброєю".

7 липня стало відомо про смерть Левка Лук’яненка. Своїми спогадами про нього в ефірі радіо "Культура" поділився редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані. Говоримо і про біографію видатного громадського діяча, і про його внесок у становлення української Незалежності.

Процес переселення німецького населення до Райху мав відбуватися під контролем Радянсько-німецької мішаної комісії з евакуації. Щоб це здійснити, делегації комісії мусили тісно спілкуватися. Яких форм це спілкування подекуди набувало, видно з такого промовистого документу.

На цій книзі, тримаючи руку, приймають присягу українські президенти. Це безцінна унікальна пам'ятка. Успішна спроба її перевидання і невідомі досі закулісні подробиці "сприяння влади" демонструють справжню якість управлінської та політичної еліти.

Здебільшого діяльність української міліції у Львові розглядають у контексті антиєврейських акцій літа 1941 року. Натомість питання чисельності УНМ, її керівництва та структури, походження та приналежності її членів до певних організацій як правило залишаються поза увагою.

Близько сьомої години ранку жінки й дівчата другого бараку жіночого табору беруться за руки і з піснями виходять на подвір'я, назустріч танкам. Не стануть же вони так просто врізатися у жіночі лави, - сподіваються вони. Але танки врізаються.

Донедавна вважалось, що єдиним інтерв’ю з легендарною співачкою Квіткою Цісик, яке збереглось до теперішього часу, є відео матеріал, записаний Олександром Горностаєм у 1992 році. Ще одне інтерв’ю записав для Національного радіо на початку 1991 року український музикант Кирило Стеценко.

Слово "чета" запозичив із сербської мови Кирило Трильовський, який дуже обурювався, коли це слово перекручувалось на "чота". Мовознавець Василь Задорожний вважає, що в цьому випадку "фонетика перемогла історію". Фонетичні зміни у твірному "чота" склалися внаслідок закономірної лабіалізації "е" після шиплячого, як наприклад у словах "жона" (кол. "жена"), щока (кол. "щека") тощо.