"Мене всього трясло. Це дуже страшно. Я ж до цього декілька місяців воював, стріляв, і в рукопашному ми близько, один на один, билися, я в нього стріляв, а він в мене. А ось сокирою вбити – це по-іншому, це страшно..."

Копчені гуси, карикатури від "Ґедзя" і пальмове гілля – як кияни веселились на балах-маскарадах, а керівництво Української Народної Республіки зустрічало новий рік з песимізмом.

Син простого бідного селянина, батько якого власною важкою працею вирвався зі злиднів й відкрив дорогу для своїх дітей, стане майбутнім українським революціонером-підпільником, провідником ОУН на українських землях й останнім Головним командиром УПА, якому доля судила дожити до наших днів.

"Творимо в Україні один спільний фронт боротьби всіх селян, робітників і трудової інтелігенції проти московсько-більшовицького гніту та визиску. Боремося за те, щоб у Самостійній Українській Державі кожен український селянин став самостійним заможним господарем, кожний робітник власником своєї праці, кожний громадянин — вільною людиною. У вільній самостійній Україні — вільне щасливе життя".

У листі до Андрея Шептицького архикнязь Вільгельм фон Габсбург із захопленням писав: "Я знову із хоробрими легіонерами на "Запоріжжі", тут так чудово! Тут люди дійсно впевнені в собі, справжні українці, і вони все ще досить ретельно дотримуються всіх запорізьких традицій, я щасливий тут знаходиться…".

Відомий богослов розмірковує про те чи можемо ми повернути сучасне суспільство в епоху Пізнього Середньовіччя чи раннього модерну, а також про те, які уроки нам залишила Реформація, як вона може сьогодні допомогти нашим церквам відшукати себе справжніх, відшукати своє місце в суспільстві.

24 грудня 1937 року у с. Єрки на Черкащині народився потужний державний, громадський, політичний діяч, талановитий журналіст, народний депутат України першого−третього скликань, один із лідерів українського правозахисного руху, багаторічний лідер Народного Руху України, Герой України В’ячеслав Чорновіл.

Чи слід вважати Стельмащука зрадником, чи лише жертвою обставин? Наскільки добровільною і щирою була його співпраця з НКВД?

Які музичні скарби припадають пилом у коморах львівських будинків і чому музикознавці всього світу цим зацікавилися.

Професор Ярослав Грицак виклав короткий екскурс в історію протестних рухів Польщі, розповів, чим Польща – не Росія, зупинився на доленосній для поляків ролі "Солідарності" і пояснив, чому вважає, що конфлікту між Україною і Польщею нема, а є конфлікт між частинами польського та українського суспільства.

Найкращий час для примирення минув. Після Майдану здавалося, що поляки і українці мають шанс швидко розрахуватися із складними сторінками спільного минулого. Проте хвилі ентузіазму і взаємної довіри швидко відхлинули від берега порозуміння.

"J`accuse!" Бочковського поставило запитання: якби ж пролунало європейське, а не лише українське, "J`accuse!" щодо злочинів більшовиків – чи тоді стало б можливим 23 серпня 1939 року? Саме тоді "сіамські близнюки" домовилися про розв’язання найстрашнішої з воєн в історії. Яку відповідальність за це несуть ті, хто брехав, виправдовував або просто мовчав у справі Голодомору?