31 січня в Укрінформі зустрілися люди, які хотіли зрушити з місця досить дивну ситуацію зі створенням «українського Арлінгтону». Говорили 4 години. Було з чого журитися, були примарні підстави для оптимізму, лишився післясмак нерозуміння – а чи хтось почує.

Український грунт для творення традиції і церемоній у війську є одним із найродючиших в Старому Світі. Тяглість від княжої Русі, до ВКЛ, Галицької і Волинської держав, Речі Посполитої, Козаччини, ПВЗ і ДВЗ, дозволяє використовувати образи воїнів зазначених періодів, імена визначних осіб, церемонії передачі символічної зброї, церемонії проводжань з війська, церемонії "прийняття" в підрозділ, церемонії вшанування патронів. Список можна продовжити…

23 серпня 2022 року після тривалої і болючої конвульсії дала дуба система державних нагород України. Вона вже давно була в стані зомбі, а тут під час останньої роздачі слонів - померла. Чи то від сміху, чи то від сорому... Здавалось би, широкомасштабна війна просто ідеальний час навести лад в нагородній системі. Але - нахіба... воно "і так сойдьот.."

Соцмережі обговорюють, що «Війна і мир» із пучком імперських рефлексій випаде зі шкільної програми. А які зміни мають статися із предметом «Історія»? При чому як світової, так і України…

Велика війна – багато героїзму і підстав для нагородження. Нагородна справа (як і будь-яка) потребує системного підходу. Одразу зафіксую – Україна вже давно потребує реформи нагородної системи. Система - це коли існує чітка ієрархія нагород і відзнак: державні ордени, хрести, медалі, відомчі хрести, відомчі медалі, решта відзнак

Бій під Крутами ВИГРАВ українській владі найдорожче – ЧАС. Час на придушення заколоту росіян-більшовиків на Арсеналі, час на укладання миру в Бересті. Тобто, не трунська туга, а слава і героїка. Не фатальність обставин, а усвідомлення дії і виклик загрозам.

Перші Визвольні Змагання зазнали краху через тотальну взаємну недовіру українців один до одного. Тільки єдність довкола спільної справи, спільних ідей є квитком в завтра. Якщо ми не бачимо результатів негайно – ми впадаємо у відчай, припиняємо вірити в себе і покидаємо боротьбу за свою країну.