Безсистемність. Нагороди

Велика війна – багато героїзму і підстав для нагородження. Нагородна справа (як і будь-яка) потребує системного підходу. Одразу зафіксую – Україна вже давно потребує реформи нагородної системи. Система - це коли існує чітка ієрархія нагород і відзнак: державні ордени, хрести, медалі, відомчі хрести, відомчі медалі, решта відзнак

 

Державні нагороди в системі вище будь-яких інших. Але ми маємо і президентські відзнаки, які на щабель нижче за державні, але вище за відомчі. Чому вони з'явилися - окрема історія.

Відзнаки президента можуть мати різний вигляд, при чому глава держави і його апарат без участі парламенту вирішують, що вони хочуть запровадити.

Далі йдуть відомчі нагороди. Тобто у випадку військових – відомчі відзнаки Міністерства оборони. Так склалося, що є відзнаки котрі підписує міністр, а є - головком.

Як мінімум відзнаки головкома точно мають бути за бойові заслуги, а вже в другу чергу за розвиток і розбудову ЗСУ в мирний час.

Отже, маємо три "рівні" нагород/відзнак. Ця, діюча, система нагадує листа Дяді Фьодора батькам – її робили розтягнуто в часі і з огляду на "таргани" чинних постояльців Банкової, без коректного урахування українських наративів і смислів, ситуативно рефлексуючи на реальність.

Словом – чинна система недосконала і виправити ситуацію можна лише переробивши систему докорінно.

Нещодавно Зеленський вручив першу нагороду "за бойові зслуги". І от тут варто розкласти по поличках – що є добре, а що погано. Саме з точки зору потреби системної реформи системи нагород.

 
Нова президентська відзнака

Добре: вперше нагороду сфокусували "за бойові заслуги", тобто її не мають вручати в мирний час. Головне не забути про це.

Погано: в ієрархії нагород бойовий хрест, як президентська відзнака, стоятиме нижче, аніж державна нагорода ("Богдан", "Данило", … ) котрі не мають уточнення "бойові", але вручаються за бойові заслуги, а до війни вручалися безсистемно і часом алогічно.

Добре: першу нагороду отримав Залужний – справедливо і символічно.

Погано: Хрест Бойових Заслуг, по сукупності підстав для нагородження стоїть наскільки нижче ордену "За Заслуги" чи "Богдана"? А на скільки позицій вище бойової відзнаки головкома (до слова, а де вони? Їх презентували і нічого не чути про вручення)?

Ця система має бути, щоб і нагородна комісія при Офісі президента, і люди відповідальні за подання на нагородження в апараті міністра оборони і головкома чітко розуміли відповідність "вчинок-підстава – нагорода-еквівалент". Про систему ніхто не думав.

Добре: використано мотив історичної нагороди - Хрест Бойової Заслуги (УПА) – спадковість героїзму від української, а не радянської героїки.

Погано: люди, які готували Зеленському ідею бойової відзнаки зверхньо проігнорували, що мотив Хреста Бойової Заслуги… вже використаний в концепції відзнак головкома – "Золотий Хрест" і "Срібний Хрест".

По суті, у Залужного забрали зовнішній вигляд двох хрестів. Можна сказати – "фіг із ним, статус картинки підвищився із відомчого, до президентського". Але ні – просте перекидання, це доказ відсутності системи і дорога до хаосу відзнак.

Добре: можливо Хрест Бойової Заслуги якось вмонтують в чинну криву систему державно-відомчих нагород і будуть вручати без затримок. Без затримок – тут єдине "Добре" і то "можливо".

Погано: Виконання (реалізація в металі) Хреста Бойових Заслуг – жуть. Так не можна робити, це неповага і до Воїна, і до статусу "президентська відзнака", і до слова "відзнака".

 

Критикуєш – пропонуй? Ок. Що слід було зробити:

1. Переглянути систему нагород (!). Це не просто, але велика війна вимагає і великих зусиль. Особливо, коли ти маєш якщо не монобільшість, то багатофракційну підтримку ключових законопроектів.

Переглянути не в межах кабінету одного чиновника Банкової із нагородної комісії, а в рамках розширеного засідання комісії з нагород і геральдики. Провести консультації із експертним середовищем. Якщо б виникли проблеми із чинними орденами, то…

2. Взяти за базу концепцію нагород, що її затвердив для ЗСУ Залужний і зняти з неї верхній рядок хрестів (Золотий і Срібний) та зробити з них один хрест для президентської відзнаки.

Можна було б двоступеневим (не заморочуючись дубовими гілочками): перше нагородження – Срібний, друге нагородження – Золотий.

Тим більше, що затверджений Залужним проект це доповнена концепція Полторака-Муженка, від неї можна було "йти в гору" і надбудовувати "старші" нагороди.

 

3. Вписати нову відзнаку в ієрархію нагород\відзнак, що вручаються за бойові заслуги. Якщо ми візьмемо умовну одиницю оцінки героїзму А (тут немає нічого цинічного – ті, хто подають на нагородження за бойові вчинки, визначають, людина здійснила подвиг відповідний до медалі, ордену "За Мужність", ордену "БХ" чи Герой України), то умовна відомча медаль, це стартовий рівень = А (і вручати ці медалі мають командири на місцях максимально оперативно), бойові нагороди за підписом головкома (вони можуть мати градацію – для бойового героїзму і для планування і реалізації операцій… спрощено кажучи "солдатський" і "офіцерський" хрести) – А х 3.

Повтор подвигу (А х 3) – повторне нагородження відомчим. А х 5 за один випадок = президентська відзнака, або державна медаль. А х 7 – хрест державного рівня.

А х 9 – орден. А х 10 – Герой України (відмовитися від цієї назви навряд чи хто наважиться, хоча героєм є кожен, хто має підставу для нагородження хоча б медаллю). Тоді маємо чітку піраміду із логікою.

4. Ніколи не економте гроші на нагородах. Метали, емалі, деталізація роботи, вартість стрічки, сертифікат – все це має бути ювелірної якості. Це буде дорожче, але людина ризикувала життям в бою, і держава не схудне, якщо відзнака-нагорода буде красивою і дорогою прикрасою.

5. Шляхетний жест – усі затримки із нагородженнями, що були від 2014 року (а паперові і особистісні "нюанси" були по усій військовій вертикалі і проблема лишається актуальною – бюрократія нікуди не зникла) можна було б "віддати" вже оновленими нагородами\відзнаками.

Так, це ще дорожче, аніж п.4, але впорядкована нагородна система під час війни, це увійти в історію, бо нагороди війни передаватимуться в спадок онукам.






Олексій Мустафін: Радіоперехват. Кому і навіщо знадобилася легенда про "безхмарне небо над Іспанією"

Історію громадянської війни 1936-1938 років в Іспанії зазвичай починають із виступу військових проти цивільного уряду "Народного фронту", чия політика викликала невдоволення консервативно налаштованих верств іспанського суспільства та церкви. Для уряду це, звісно, був заколот. Але його учасники воліли іменувати події "національним повстанням" - звідси й визначення сторін війни як націоналістів та республіканців.

Ігор Набитович: "Виконавець слова. Яків Оренштайн". Огляд книжки Івана Монолатія

Книжка "Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики" історика Івана Монолатія увійшла в довгий список номінантів на премію "Зустріч" 2026 року в категорії літератури нонфікшн, опублікованих у 2024–2025 роках.

Олексій Мустафін: Переклад з минулого. Codex Cumanicus - ключ до вітчизняної історії

11 липня 1303 року – особливий день в календарі кримської, та й української історії загалом. Адже саме ця – не по-середньовічному точна - дата зазначена на першій сторінці так званого Codex Cumanicus - або ж "Кипчацького кодексу" - унікальної збірки рукописних текстів з колекції венеційської бібліотеки Святого Марка.

: Звернення щодо знищення надгробка професора Богдана Лепкого

5 липня стало відомо, що на Раковицькому кладовищі в Кракові невідомі сплюндрували могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого. Науковці Ягеллонського університету та українська академічна спільнота засудили акт вандалізму та закликали відновити барельєф та гідно вшанувати Богдана Лепкого. Публікуємо лист-звернення українською та польською мовами. Звернення відкрите для підписання.