Спецпроект

Походження Леніна: калмики, чуваші, євреї, німці, шведи...

У генеалогії творця Радянської держави Володимира Ульянова (Леніна) прочитуються п'ять гілок. До самого розпаду СРСР про предків людини, день народження якої відзначають саме сьогодні, дозволяли писати лише напівправду (рос.).

Первым известным предком Ленина по отцовской линии является Андрей Ульянин, крепостной крестьянин деревни Еропкино (сейчас - Пильненский район Нижегородской области).

На протяжении веков эта территория принадлежала чувашам и была заселена исключительно тюркоязычными племенами.

Праправнук Андрея Ульянина Николай Васильевич Ульянин (Ульянинов, Ульянов) в 1791 году получил от помещика Степана Михайловича Брехова вольную и переехал в Астрахань.

Там он женился на дочери мещанина Анне Алексеевне Смирновой, там же в 1831 году родился его сын, будущий отец Ленина.

Дед Анны Алексеевны - Лукьян Смирнов, потомок ойратов - кочевников, переселившихся в XIII веке в Центральную Азию, а в начале XVII века в междуречье Урала, Волги и Дона - судя по всему, принадлежал к богатым слоям феодальной знати.

Его сын Алексей был состоятельным человеком: имел солидный дом со службами, свой выезд, множество дворовых людей, вел широкую предпринимательскую и общественную деятельность.

Частина генеалогічного древа В.І. Ульянова (Леніна)

Прадед Владимира Ульянова по материнской линии Ицык (Ицко) Бланк являлся подданным Речи Посполитой, жил в Староконстантинове [нині - Хмельницька обл.]. Имел собственный дом, владел землей.

Его сын, Мойша Бланк, был записан в мещанское сословие города Староконстантинова Новоград-Волынского уезда и занимался в основном торговлей.

Дети Мойши Абель и Израиль в 1820 году приняли православие и полностью изменили имена: Абель стал Дмитрием Дмитриевичем, а Израиль Александром Дмтриевичем.

В 1824 году братья окончили Медико-хирургическую академию, получив специальность хирурга-акушера.

Дед Ленина, Александр Бланк, работал в различных городах России. Был женат на Анне Ивановне из богатой семьи Гроссшопфов. Но Анна умерла рано, в 1838 году.

От брака осталось шестеро детей, в т.ч. Мария, будущая мать Владимира Ульянова.

Канонічний знімок родини Ульянових. Майбутній революціонер - у нижньому ряду, справа

10 апреля 1841 года Александр Бланк получает разрешение на вступление в повторный брак с "вдовою чиновника 12-го класса фон Эссена Екатериною Ивановою" и женится на ней.

После ухода в отставку в 1847 году А.Д.Бланк, немного попутешествовав в поисках благоприятного места постоянного жительства, наконец, с семьей приезжает в Казань.

Что касается немецкой ветви, то, как уже было сказано, А.Д.Бланк был женат на немке А.И.Гроссшопф, родившейся в 1810 году.

Гроссшопфы происходили из Северной Германии (Любек, Мекленбург, Гольштейн), были богатыми и знатными. Некоторые представители этой ветви считались видными людьми не только в Германии, но и в немецкой колонии в Петербурге.

Прадедом Ленина по линии его бабушки Анны Ивановны был Йоган (Юган) Готлиб Гроссшопф (1756-1822), занимавший солидную должность в бюрократической иерархии российского государства.

Он начал свою карьеру в России с представителя немецкой торговой фирмы "Фридрих Шаде и К°" и дослужился до должности консультанта государственной юстицколлегии по делам Лифляндии, Эстляндии и Финляндии. Женат был Йоган Гроссшопф на шведке Анне Беате Эстедт.

Склейте мавзолей Леніна (паперова модель 1925 року)

Шведские родственники Ленина берут свое начало от семьи его прапрадеда, богатого предпринимателя, занимавшегося производством шляп в городе Упсала, Симона Новелиуса.

Внучка Новелиуса, Анна Кристина Борг, была замужем за сыном перчаточника Карла Рейнгольда Эстедта, богатым ювелиром Карлом Фредериком Эстедтом, уроженцем города Упсала. Позднее он с семьей переселяется в Санкт-Петербург. Его дочерью и была Анна Беата (Анна Карловна).

Джерело: http://genealogist.livejournal.com

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.