Спецпроект

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь

Лейтенант британської королівської армії Кеннет Едвін Вуттон був танкістом на Західного фронту в Першій світовій війні. Він командував ведучим танком у своєму підрозділі і брав участь у багатьох боях. Також він чудово малював - хоч олівцем, хоч чорнилом, хоч аквареллю - і вів детальний щоденник.

Вуттон брав участь і у відомій Іпрській битві (літо 1917 року), де загинуло півмільйона солдат з обох боків:

"Ми їхали крізь розриви, але довкола нас тільки падали шматки землі. Німецькі позиції були розтрощені до невпізнання - ми долали вирву за вирвою, і майже всі вони були заповнені багнюкою і людськими тілами.

Зруйноване місто (чорнило)

Доїхавши до вершини пагорба, ми виявили, що німці досі утримують ліс. Я бігав, ховаючись за танком, поки довкола рвалися снаряди. Варто було б залізти всередину, але я ненавидів задушливу тисняву машини, мені здавалося безпечніше назовні".

Лейтенант також описав Різдвяне перемир'я 1914 року, коли командування з обох сторін намагалося зробити все можливе, щоб подолати раптовий вибух людяності в солдатах і погрожувало їм жорстокими покараннями за будь-яку спробу братання з ворогом.

Сторінка зі щоденника, датована 25 грудня 1916 року

А ось його спогади про Різдво 1916-го. Продуктами вже не ділилися, але й не стріляли один в одного:

"У нас був чудовий стіл на Святвечір у бліндажі - індичка, різдвяний пудинг, пиріг, фрукти і шампанське. Обидві сторони не стріляли. Патрулював з півночі до третьої, у святковому настрої".

Останні записи у щоденнику зроблені в госпіталі в Руані, куди важкопоранений Кеннет Вуттон втрапив після вибух. Кілька тижнів тому цей щоденник знайшла лейтенантова правнучка. Вона виставила його на аукціон зі стартовою ціною 3000 фунтів ($4700).

Танк Renault-FT17 в атаці (акварель)

Джерело: The History Blog

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.