"Огонёк", Суслов і жіноча ж...

Фотографія з римської Олімпіади викликала неабияке зацікавлення у секретаря ЦК КПРС Міхаіла Суслова, який відповідав за ідеологію. Він побачив у ракурсі пропаганду... формалізму. А не те, що там насправді було знято)

21 грудня завершив свй 95 літній земний шлях радянський та ізраїльський фотограф, зірка світової спортивної фотографії Лев Бородулін. Він працював у журналі "Огонёк" (Москва), в 1973 році переїхав жити до Ізраїлю.
Пам`ятаю, як за радянських часів, у вузькому дружньому колі метри радянської фотографії частенько згадували Льва. І як талановитого фотографа, і як людину, що відважилася пробити радянську "жалізну завісу".
Звісно, на офіційне згадування його імені у ті часи було накладено табу.
Borodulin Collection публікує зараз спогади про Бородуліна. Ось невеликий фрагмент з них, присвячений одній фотографії:

"... Но, даже спортивная тематика была не до конца избавлена от внимания цензуры. Сильно скандальным снимком Льва Бородулина стал "Прыжок с вышки". Фотография украсила обложку "Огонька", посвященную Олимпиаде 1960 года в Риме.

На следующий день газета "Правда" вышла с разгромным письмом "читателя", под этим прикрытием от имени народа, главный идеолог страны Михаил Суслов выразил возмущение на неожиданный и вызывающий для того времени ракурс взгляда фотографа.

"Читатель" товарищ Суслов, который однажды поутру, решив полистать периодическую печать, увидел на обложке уважаемого советского изданиядевушку, летящую с вышки.
Поскольку Бородулин фотографировал спортсменку чуть выше высоты ее полета, то девушка вышла на фото не в профиль, не анфас и даже не боком, а самым натуральным советским задом.
 

Он разнес в пух и прах манеру съемки фотографа, обвинив в формализме, обозвал снимок „летающей ж…" и раскритиковал за формализм.

За Бородулина вступился тогда главный редактор журнала Анатолий Софронов, взяв всю вину на себя, а много лет спустя тот самый снимок был продан на аукционе Sotheby's за 3 793 доллара.

Рассказывали, что в 2003 году на выставке приуроченной к 80-летию автора, посетители совсем не интересовались у консультантов особым бородулинским подходом к фотографии, не спрашивали даже о стоимости этих фотографий, а на входе задавали билетерше один и тот же вопрос: "А ж… будет?".

На что билетерша уже привычно отвечает: "Конечно, будет, куда же без нее".

"Ж…" – это, пожалуй, самый известный и дорогостоящий снимок".

Володимир В'ятрович: "Волинь" vs "Катинь"

Здавалося, після пов'язаної з "Катинню" Смоленської трагедії 2010 року вона стане ще потужнішим символом, який єднатиме минуле і сучасність. Але на той момент "Катинь" уже активно витіснялася із суспільної свідомості іншою історичною темою – "Волинь". Події польсько-українського конфлікту в роки Другої світової (зведені до простої формули "Волинь-43") стали головною темою спочатку історичної публіцистики, а відтак – історичної політики.

Ігор Кравець: Дві Волині в одній

Польський Сейм проголосував закон, що встановлює нове державне свято — «День пам’яті про поляків — жертв геноциду, скоєного ОУН-УПА на Східних Кресах Другої Речі Посполитої». Сама назва — неоколоніяльна, і автор закону — давній прихильник кремлівських наративів, утім член «антикачинської коаліції» Дональда Туска, Тадуеш Самборський. Єдиною, хто утрималася під час голосування, була Александра Узнанська-Вісьнєвська. Усі інші — «за». Рідкісний, але як же виразний колоніяльний консенсус у польському Сеймі.

Богдан Червак: Останній президент УНР на вигнанні. Миколі Плав’юку – 100 років(?)!

5 червня 1925 року, за іншими даними 1927 року, народився останній президент УНР на вигнанні, голова ОУН Микола Плав’юк. Якщо припустити, що вірна дата – 5 червня 1925-го, то цьогоріч йому виповнюється сто років!

Віталій Скальський: День народження та невідомі фото крутянця Григорія Піпського

Постать Григорія Піпського для зацікавлених не потребує особливого представлення. Традиція говорить, що саме він - галичанин Григорій Піпський – під час розстрілу росіянами-більшовиками після бою під Крутами наприкінці січня 1918 року заспівав «Ще не вмерла Україна…».