Щоденник Скотта: всі в хорошому стані, принаймні зараз

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

 

Від редакції: 25 листопада 1910, британський капітан Роберт Скотт тільки-но збирався покинути Нову Зеландію і вступити у гонку з норвежцем Руалем Амундсеном за право першим встановити свій рідний прапор на південному полюсі.

Із люб'язного дозволу перекладача "Історична правда" публікуватиме щоденникові записи керівника британської експедиції, що розміщуються на Фейсбук-сторінці "Полярний щоденник капітана Роберта Скотта".


Четвер, 20 липня – субота, 22

Записувати майже нічого: коні тримаються добре, всі в хорошому стані, принаймні зараз. Зранку п'ють чимало води.



Субота, 22 липня, продовження

Нам здається, що це, а також поліпшена вентиляція у стайні, сприяє покращенню; може, є користь також від збільшення пайки солі.

Сьогодні ще одна люта хуртовина – вітер розганяється до 72 миль на годину; партії Крозьє зараз, мабуть, непереливки. З вдячністю пригадую, що світла стає дедалі більше.



Понеділок, 24 липня

Вчора (у неділю) хуртовина не припинялася, а під вечір досягнула рекордної сили у 82 милі на годину. Флюгер анемометра трохи захищений: Сімпсон вважає, що на пагорбі покази мають бути на 20 вищими. Отже, за такої сили поривів вільний вітер, мабуть, досягає майже 100 миль на годину – ураганна сила.

Нельсон сьогодні знайшов свої сани перевернутими. Спокійно, зі звичною службою, провели неділю, щоб розірвати рутину буднів. Вчора під час нічної вахти на моїх очах вітер стрімко вщух і, згаснувши, залишив по собі нерухоме, майже гнітюче тепле повітря у 7º.

Сьогодні температура лишається порівняно високою. Сходив оглянути тріщину, в якій зондували глибину минулого тижня – тоді вона була розкрита на кілька футів, а поверхня між стінками вкрита тонкою кригою, тепер же вона стиснута у гострий торос заввишки 3-4 фути і завтовшки десь 18 дюймів – це, звісно, вплив теплої погоди.

 


Вівторок, 25 липня – середа, 26 липня

За ці дні дуже мало вартого запису, життя триває спокійно і навіть дещо монотонно. Усі ніби в порядку, жодних ознак пригнічення. Судячи з зовнішнього вигляду, поні зараз у найкращому стані за весь час; те саме стосується і собак, окрім одного-двох.

Світло швидко збільшується. Сьогодні (у середу) було дуже гарно опівдні: повітря було дуже ясне, і деталі Західних гір виринали у безмежно тендітній грі світла й тіні.


Продовження чекайте на нашій сторінці вже за тиждень.


Більше про експедицію Роберта Скотта читайте на сторінці Полярний щоденник капітана Роберта Скотта у Фейсбук.


Приємного читання!


N.B. Текст оригіналу перебуває у суспільному надбанні. Права на текст перекладу застережено.

Юрій Юзич: Друг "Вовк"

Вбили Андрія Парубія. Як колись Бандеру, Коновальця, Петлюру. Для більшості – це вбивство діючого народного депутата, члена комітету з питань оборони і розвідки. Колишнього спікера українського парламенту, коменданта «Самооборони Майдану», секретаря РНБО. Для меншості це вбивство друга «Вовка» - одного з ключових творців українського молодіжного середовища, яке з кінця 1980-х готувалось не лише до здобуття незалежності України.

Юрій Луценко: "Став для молоді прикладом Чину". Пам'яті Андрія Парубія

Парубій жив метою - захистом української Держави. Всі побутові та політичні розмови він зводив на це. Інколи здавалося, що він по ночах говорив із своїм дідом та стрийками, і звітує їм про кожен крок, щоб не допустити помилок минулих спроб.

Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович: Рука радянська на Волині

Фрагменти польських документів 1940-х років, де йдеться про роль совєтів у розпалюванні польсько-українського конфлікту.

Олексій Мустафін: "Відплата за поразку", або навіщо Тохтамиш захопив Москву

26 серпня 1382 року володар Улуса Джучі хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Це сталося лише через два роки після битви на Куликовому полі у верхів'ях Дону, в який місцевому князю Дмитру чи не вперше вдалося взяти гору над великим татарським військом. Тож іноді припускають, що акція Тохтамиша була нічим іншим, як "відплатою за поразку".