Історія повторюється....

Знову ця руська путінська наволоч лізе нас "освобождать". Але ми вже не ті, які були 100 років тому! Сьогодні ми - разом!!! Ворог хотів, щоб ми стали Росією. Але вся Європа стала Україною

1919 рік. Березень. Російські більшовицькі війська зайняли Окнянщину. Зайняли, бо у військ Української Народної Республіки не вистачило сил стримати цю навалу. Селяни отримали терор, репресії, реквізиції. Совєцка власть не розбиралась, хто за кого воював- гребли всіх під одну мітлу.

Ще довго потім шепталися "в кума" за чаркою, шо треба було все ж таки підтримати Петлюру..... Між Окнами і Новосамаркою в долині колись був глибокий колодязь. Туди росіяни скидували тіла закатованих наших земляків. Це не бабусині казочки, це мемуари одного окнянського більшовика з фондів обласного архіву.

1920 рік. Лютий. Інші російські війська (ніби "ліберальні") під керівництвом Брєдова займають західні села Окнянщини. Методи прості - спочатку село обстрілювали з гармат, потім туди суне піхота і кавалерія.

Дубове. 14 лютого. Мирне село. 23 людини росіянами було закатовано, розстріляно, заколото багнетами...

1920 рік. Квітень. Знову суне російська влада. Але цього разу вже як "освободітель". Знову гори обіцянок на кшталт кожному селянину гектари землі і щастя на землі. Пожили пару років: значну частину селянства виселено, репресовано, потом взялися за культуру і церкву... колгоспи... голод... 1937 рік...

2014 рік. Лютий. Не доношене дитя совєтів - Росія - уявила себе всемогутньою, гнилими кривавими зубами вгризлася в Донбас. Тисячі жертв, море сліз... Крим... Окупація...

2022 рік. Лютий. Знову ця руська путінська наволоч лізе нас "освобождать". Але ми вже не ті, які були 100 років тому! Сьогодні ми - разом!!! Ворог хотів, щоб ми стали Росією. Але вся Європа стала Україною.






Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.