В Україні вийшов анімаційний фільм про Битву під Говтвою 1638 року

В Україні вийшов перший історичний анімаційний фільм сезону "Місцями давніх битв" – "Битва під Говтвою 1638 рік. Урочище Шар-гора".

Масштабний історико-просвітницький проєкт "Місцями давніх битв" Центру охорони та досліджень пам'яток археології Полтавської обласної ради, підтриманий Українським культурним фондом, презентував прем'єру першого анімаційного фільму, який вже доступний для безкоштовного перегляду за посиланням. 

Перший фільм, із циклу 5 унікальних анімаційних фільмів, присвячений козацькому повстання під проводом Якова Острянина, яке спалахнуло навесні 1638 року на українських землях та стало прологом до Української національної революції під проводом Богдана Хмельницького. Позаду – роки протистояння з владою Речі Посполитої, виступи та мирні угоди, які лише відкладали наступний конфлікт. Лівобережжя стрімко заселяється, зростають вимоги щодо землі, козацьких прав і розширення реєстру, а люди, які воювали за короля, знову беруться до зброї, щоб відстояти власну свободу.

Містечко Говтва на території сучасної Полтавщини стає одним з осередків цієї боротьби. Тут військо Острянина облаштовує оборону, поєднуючи природний захист річок і височин зі зведеними укріпленнями. До козацького табору наближається коронне військо, командуванню якого доведеться шукати спосіб здолати цю природну фортецю.

В основі фільму – робота з історичними джерелами, дослідження місцевості та наукова реконструкція подій. Завдяки анімації можна побачити простір давньої битви, простежити рух військ і зануритися в атмосферу українських земель першої половини XVII століття.

Окрему атмосферу епохи XVII століття створюють саундтреки, до якого увійшли твори у виконанні провідних українських фольк-музикантів та колективів: Тараса Компаніченка, Сергія Охрімчука, Юрія Фединського, а також гуртів "Хорея Козацька", "Яри" та "Kings and Beggars".

Загалом до циклу увійде 5 анімаційних фільмів про маловідомі, але доленосні битви XIV–XVII століть (реконструкції Битви на Ворсклі (1399), Солоницької битви (1596), Куруківської битви (1625), Говтвянської битви (1638), а також на Сербиному полі 1658/1668 та під Полтавою (1658), які супроводжуватимуться серією тематичних подкастів.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.