Совок совком не подолати

Мені не подобається термін "фашизм", вжитий щодо російського ладу. Різниця між одним та іншим, як між лайном і делікатесом. Я не буду вдаватися в сотні нюансів у десятках сфер. Скажу тільки, що фашизм - це ідеологія становлення надлюдини, жорстокої, але величної. Надлюдини у надсистемі. Невже те, що відбувається в Росії, хоч якось відповідає цьому.

 

Хоча я зараз перебуваю за кордоном і жодним чином не беру участі у війні, все ж скажу дещо. Мені не подобається перенесення наративів німецько-радянської війни на війну сьогоднішню.

Мені не подобається термін "Велика Вітчизняна Війна", вжитий у контексті боротьби за Україну. Тим більше, що ми добре пам'ятаємо, що війна ця почалася не 12 днів тому, а ще тоді, як проти Януковича виступив Майдан.

І термін "Визвольні Змагання" мені видається куди більш доречним. Тим більше, що в нашій історії вже були двічі визвольні змагання - і обидва рази проти одного й того ж ворога. І ці, Треті Визвольні Змагання - проти нього ж.

Як на мене, цей термін куди краще передає суть того, що відбувається, адже визвольні змагання - це боротьба за волю, а вітчизняна війна - це війна за вітчизну, не названу на ім'я. Минулого разу такою вітчизною взагалі був СРСР.

Так само мені не подобається термін "фашизм", вжитий щодо російського ладу. Різниця між одним та іншим, як між лайном і делікатесом. Я не буду вдаватися в сотні нюансів у десятках сфер. Скажу тільки, що фашизм - це ідеологія становлення надлюдини, жорстокої, але величної.

Надлюдини у надсистемі. Невже те, що відбувається в Росії, хоч якось відповідає цьому. Ніт - ми маємо справу з "рускім міром" - тричі перетравленою ідеєю візантійства, накладеною на ординський спосіб мислення і политою перестояним потом сталінської портянки.

Ну і ідея щодо міст-героїв мені також не зайшла. Сформулювати чому поки не можу, просто пишу.

Але ось День Перемоги має бути. Тут жодних протиріч не відчуваю. Тільки ось він ніколи й нізащо не має стати святом дідів на палках.






Ярослав Пронюткін: Тут спочиватимуть наші герої: хто має право бути похованим на головному Меморіалі країни?

Національне військове меморіальне кладовище — це меморіал на багато років вперед. За всіма прогнозами поховання тут можуть відбуватися протягом наступних 40-50-ти і більше років. Меморіал призначений винятково для військовослужбовців — тих, які загинули в бою під час цієї війни, та тих, які мали видатні заслуги перед батьківщиною, та покинуть цей світ через дуже багато років.

Зоя Казанжи: Винні мають бути покарані

Володимира Вакуленка, українського письменника вбили росіяни. Дата його загибелі достеменно невідома. Ймовірніше, це сталося між 24 березня та 12 травня 2022 року. Після того, як Ізюм звільнили ЗСУ, у місті виявили масове поховання – понад 400 тіл. Під номером 319 було тіло Володимира Вакуленка.

Євген Гомонюк: Французькі скульптури у Миколаєві

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Юрій Рудницький: Варшавська угода. Як і чому сталося так, а не інакше

22 квітня 1920 року між Україною та Польщею була укладена Варшавська угода, відома також як "пакт Пілсудський-Петлюра". Щоправда, під угодою немає підписів ані одного, ані іншого.