День Юрія і Лесі Шухевич

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років

 

Цьому фото понад 25 років. І на ньому ви точно впізнаєте ключових осіб для української історії. Але зверніть увагу на двох людей у центрі. На молоду, високу, красивенну жінку та чоловіка, якого вона впевнено тримає попід руку. Це сьогоднішні іменинники, подружжя - Юрій та Леся Шухевичі. Вони народилися в один день, лише з різницею у 27 років та у кілька тисяч кілометрів. Сьогодні б пан Юрій Шухевич відзначав свій ювілей - 90 років. І цей день мав би бути геть інакшим, аніж є.

Зазвичай цього дня, із самого ранку, за традицією, у пана Юрія невідомо звідки мали б з'явитися квіти для дружини-іменинниці. А син пані Лесі (теж Юрко!), як завше годиться з нагоди дня її народження, випікав би для мами улюблений торт - листковий, із вершками та вишнями, глазурований.

Останній Шухевич

Родина зібралася б на кухні, де пан Юрій часто полюбляв ліпити вареники й варити холодець, а його кнопковий мобільний телефон деренчав би без перестанку від дзвінків та вітань. На холодильнику неодмінно з'явилися б нові вітальні малюнки від онучки Софійки.

А пан Юрій розжився б улюбленими карамельками, які йому завжди приносила мала Софійка "на гостинець"... Одначе цей день народження геть не радісний для пані Лесі, бо він перший буде без пана Юрія. І тепер уперше вона понесе йому квіти - на могилу, у Львові.

Пан Юрій прожив важке й героїчне життя. Але передовсім його відхід - це болісна втрата для близьких.

Тепер Леся Шухевич зосереджена на збереженні пам'яті про свого чоловіка - вона збирає спомини та будь-яку існуючу інформацію про нього.

Юрій Шухевич болісно переживав повномасштабне вторгнення росії в Україну, хоч і не був здивований. Він поклав своє життя, борячись за нашу Перемогу тоді, коли вона виглядала ще геть примарною. Згадайте про нього сьогодні. Він точно на це заслужив!

З вашим Днем, пане Юрію та пані Лесю!

Олексій Мустафін: "Відплата за поразку", або навіщо Тохтамиш захопив Москву

26 серпня 1382 року володар Улуса Джучі хан Тохтамиш захопив і спалив Москву. Це сталося лише через два роки після битви на Куликовому полі у верхів'ях Дону, в який місцевому князю Дмитру чи не вперше вдалося взяти гору над великим татарським військом. Тож іноді припускають, що акція Тохтамиша була нічим іншим, як "відплатою за поразку".

Арсен Зінченко: Політична програма державотворення

Ще наприкінці 1980-х – на зорі 90-х років українська молодь йшла на вулиці з гаслами "Україна виходить з СРСР!", "Ні – союзному ярму!", "Ні – союзному договору!". Це був визначальний напрямок руху – до повалення кривавої комуністичної системи, до народовладдя і відповідальної перед народом держави, до звільнення від пут русифікації, до прав людини і головне – до відновлення самостійної і суверенної Української держави.

Юрій Юзич: Церемонія прощання з прапором

На наших цвинтарях майорять десятки тисяч прапорів, багато із яких - національні. На сонці, вітрі та дощі вони знищуються. За давньою лицарською традицією, яка плекається і в Пласті: прапор не можна прати, його - якщо не піддається реставруванню і не підлягає збереженню - можна лише спалити.

Богдан Червак: Україна між державною традицією УНР та УРСР

Щоб подолати більшість історичних міфів, створених та поширених Москвою, буде достатньо щоб Верховна Рада України ухвалила нормативно-правовий акт, який встановить юридичний та історичний зв'язок України з попередніми українськими державними утвореннями. Зокрема у законі слід юридично закріпити, що 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державну незалежність і те, що вона є державою правонаступницею Української Народної Республіки.