АНОНС: Наукова конференція "Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття"

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича запрошує дослідників долучитися до наукової конференції "Проблеми дослідження українського визвольного руху ХХ століття".

Про це інформує Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича.

3 жовтня 2025 року у Львові відбудеться наукова конференція "Проблеми дослідження українського визвольного руху  ХХ століття". 

Тематичні напрямки роботи:

— Теоретико-методологічні принципи дослідження українського визвольного руху

— Проблема подолання історичних міфів у науці й історичній пам'яті народу

— Збройна боротьба ОУН і УПА: регіональний та національний вимір

— Роль постаті в добу визвольних змагань

— Боротьба народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів

— Російсько-українська війна (2014–2025)

Учасники повинні подати заявки до 20 вересня 2025 року. Умови участі в конференції – в інформаційному листі.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.