"Біла смерть". Снайпер, який вбив півтисячі радянських солдатів

Лише за підтвердженими даними, Сімо Гяюгя вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії. І ще 200 – з автомата. Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

 
Фінські кулеметники під час радянсько-фінської війни
wikipedia.org

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.

"Давайте проведемо експеримент. Ось Ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?"

"Давайте"

Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.

"Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як Ви ставитеся до росіян?

"Як як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в "Зимову Війну". То скажіть, за що мені їх любити?

***

Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з "мовою ненависті", мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.

***

Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.

"Ведмідь прокинувся"

"У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону"

"Ми завжди знали, що вони повернуться"

***

Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.

Лишень п'ять із половиною мільйонів.

Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.

І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили би росіяни.

***

"Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?

Візаві розквітає посмішкою.

"О, а звідки Ви знаєте про "Білу смерть"?"

"Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик".

"Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання"

Так, Фінляндія справді маленька країна…

 
Сімо Гяюгя під час Зимової війни після нагородження рушницею 17 лютого 1940 року
wikipedia.org

***

Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії.

І ще 200 – з автомата.

Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.

Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав.

Годинами.

Він умів чекати.

Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.

***

А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування.

Набирав до рота сніг.

У 40-градусний мороз.

І чекав.

Він був важко поранений, але помер аж в 96 (!) років.

До кінця життя він страшенно любив собак.

 
Сімо Гяюгя після поранення
apostrophe.ua

***

Треба навчитися чекати.

Хоч би як було важко.

Це основний урок, який дали мені фіни.

Юрій Юзич: "Свідомо залишився, щоб боротися й загинути"

Ім’я генерала УПА тепер носитиме 31 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького. Генерала Ступницького, який боровся із московськими окупантами в Армії УНР і з весни 1943 знову на Волині, який загинув у лавах УПА. Який попри те, що більше двох десятиліть прожив під польською владою — не прийняв чужого громадянства. Мав можливість виїхати за кордон, але свідомо залишився в УПА, щоб боротись і — якщо потрібно — загинути.

Микола Тимошик: 100 літ колишній каторжанці ГУЛАГу лондонці Іванці Мащак

Сто літ тому 11 липня 1925 року в родині греко-католицького священника на Сокальщині народилася Іванка Мащак (Пшепюрська). Колишня зв'язкова ОУН-УПА, багатолітня каторжанка сталінських таборів ГУЛАУ на Колимі.

Соломія Бобровська : Історію не можна переписати, її необхідно чесно осмислювати

Сьогодні поляки на національному рівні вшановують жертв Волинської трагедії - складної сторінки нашої спільної історії, яка продовжує розділяти Київ та Варшаву.

: Заява МЗС України щодо трагічних сторінок в історії українсько-польських відносин

Напередодні дня, коли Республіка Польща вшановує пам'ять жертв Волинської трагедії, Україна розділяє біль і скорботу польського народу. Водночас ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам'ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання.