"Біла смерть". Снайпер, який вбив півтисячі радянських солдатів

Лише за підтвердженими даними, Сімо Гяюгя вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії. І ще 200 – з автомата. Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

 
Фінські кулеметники під час радянсько-фінської війни
wikipedia.org

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.

"Давайте проведемо експеримент. Ось Ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?"

"Давайте"

Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.

"Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як Ви ставитеся до росіян?

"Як як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в "Зимову Війну". То скажіть, за що мені їх любити?

***

Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з "мовою ненависті", мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.

***

Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.

"Ведмідь прокинувся"

"У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону"

"Ми завжди знали, що вони повернуться"

***

Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.

Лишень п'ять із половиною мільйонів.

Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.

І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили би росіяни.

***

"Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?

Візаві розквітає посмішкою.

"О, а звідки Ви знаєте про "Білу смерть"?"

"Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик".

"Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання"

Так, Фінляндія справді маленька країна…

 
Сімо Гяюгя під час Зимової війни після нагородження рушницею 17 лютого 1940 року
wikipedia.org

***

Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії.

І ще 200 – з автомата.

Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.

Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав.

Годинами.

Він умів чекати.

Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.

***

А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування.

Набирав до рота сніг.

У 40-градусний мороз.

І чекав.

Він був важко поранений, але помер аж в 96 (!) років.

До кінця життя він страшенно любив собак.

 
Сімо Гяюгя після поранення
apostrophe.ua

***

Треба навчитися чекати.

Хоч би як було важко.

Це основний урок, який дали мені фіни.

Катерина Даценко: Хвилина мовчання. Історія щоденного ритуалу

Під час війни – у лісах, криївках – Українська повстанська армія завмирає на "Загальне вшанування трихвилинною мовчанкою пам'яті всіх поляглих вояків УПА та учасників збройного підпілля, які загинули у рр. 1942–1947". Це цитата зі Святочного наказу, в якому є Інструкція відзначення п'ятиріччя Свята УПА, 14 жовтня 1947 року. Але виявилося, що документ від 1947 року – не найдавніший.

Олексій Мустафін: Останній трибун Рима. Любові й ненависті Коли ді Рієнцо

Історія знає чимало прикладів, коли народний улюбленець здобуває владу - і перетворюється на деспота та здирника. А після смерті про нього згадують як про героя-мрійника й зводять йому пам'ятники. Саме так сталося з Ніколо Габріні, більше відомого у світі під іменем Кола ді Рієнцо.

Олексій Мустафін: По каву на Страдуні. Військова авантюра, яка зламала Югославію

Однією з ключових подій хорватської Війни за незалежність і розпаду "другої" Югославії стала облога Дубровника. Міста, яке ще з 1972 року було демілітаризоване і формально перебувало під захистом ЮНЕСКО. Попри це командування югославської армії вирішило встановити над ним військовий контроль. Надто спокусливою йому здавалася перспектива "відрізати" від Хорватії усю Південну Далмацію.

Сергій Громенко: Історія російського імперіалізму і колоніалізму (чернетка гранднаративу). Частина ІІ

У період 1917–1921 рр. відбувся колапс Другої російської імперії, а контрольована більшовиками територія у 1918–1919 рр. стиснулася до меж XVI століття. Своє прагнення незалежності продемонстрували більшість народів колишньої Росії, і деяким з них вдалося створити власні держави. Через це пройшли всі переможені у Першій світовій війні імперії.