"Біла смерть". Снайпер, який вбив півтисячі радянських солдатів

Лише за підтвердженими даними, Сімо Гяюгя вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії. І ще 200 – з автомата. Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

 
Фінські кулеметники під час радянсько-фінської війни
wikipedia.org

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.

"Давайте проведемо експеримент. Ось Ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?"

"Давайте"

Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.

"Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як Ви ставитеся до росіян?

"Як як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в "Зимову Війну". То скажіть, за що мені їх любити?

***

Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з "мовою ненависті", мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.

***

Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.

"Ведмідь прокинувся"

"У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону"

"Ми завжди знали, що вони повернуться"

***

Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.

Лишень п'ять із половиною мільйонів.

Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.

І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили би росіяни.

***

"Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?

Візаві розквітає посмішкою.

"О, а звідки Ви знаєте про "Білу смерть"?"

"Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик".

"Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання"

Так, Фінляндія справді маленька країна…

 
Сімо Гяюгя під час Зимової війни після нагородження рушницею 17 лютого 1940 року
wikipedia.org

***

Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії.

І ще 200 – з автомата.

Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.

Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав.

Годинами.

Він умів чекати.

Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.

***

А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування.

Набирав до рота сніг.

У 40-градусний мороз.

І чекав.

Він був важко поранений, але помер аж в 96 (!) років.

До кінця життя він страшенно любив собак.

 
Сімо Гяюгя після поранення
apostrophe.ua

***

Треба навчитися чекати.

Хоч би як було важко.

Це основний урок, який дали мені фіни.

Олег Пустовгар: Соратник Симона Петлюри, діяч УНР, театральний оглядач, дослідник авангардного мистецтва: 130 років Василю Бутенку (Хмурому)

8 лютого 1896 року на Полтавщині народився Василь Бутенко (Хмурий) – військовий діяч Української Народної Республіки (УНР), соратник Симона Петлюри, журналіст, мистецтвознавець, театральний оглядач, один із перших вітчизняних дослідників авангардного мистецтва, жертва кремлівського російсько-комуністичного терору.

Володимир В'ятрович: Не минуле псує українсько-польські стосунки, а маніпуляції ним

У польському публічному дискурсі останніх років дедалі частіше лунає твердження, що погіршення українсько-польських стосунків зумовлене "важким історичним минулим". Мовляв, саме невирішені питання пам'яті та інтерпретації подій ХХ століття неминуче тягнуть наші суспільства до конфлікту. Однак соціологія дає іншу картину.

Олексій Мустафін: Копальні свободи. Як золото зробило "каторгу імперії" вільною

Найбільший в історії золотий самородок – який важив більше 72 кілограми й отримав назву "Велком Стренджер" (тобто "Ласкаво просимо, незнайомець") - був знайдений Джоном Дісоном та Річардом Оутсом в лютому 1869 року. Обидва старателі народилися в Корнуоллі, але щастя посміхнулося їм на іншому боці планети, в Австралії.

Микола Бендюк: Тарас Бульба-Боровець у контексті подій на Поліссі 1940–1942 рр.

Одні з дослідників говорять, що Тарас Боровець був агентом НКВД, інші вважають його непогрішимим месією і додають йому багато вигаданих фактів. Як, наприклад, що він проголошував відновлення Незалежності України в Сарнах у липні, чи що в нього вже тоді було 10 тисяч козаків.