"Біла смерть". Снайпер, який вбив півтисячі радянських солдатів

Лише за підтвердженими даними, Сімо Гяюгя вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії. І ще 200 – з автомата. Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

 
Фінські кулеметники під час радянсько-фінської війни
wikipedia.org

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.

"Давайте проведемо експеримент. Ось Ви мені не вірите, що фіни терпіти не можуть росіян, але, як люди розважливі та виховані, просто не показують цього?"

"Давайте"

Таксистом був втомлений і вже зрілого віку фін, що доволі невластиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.

"Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як Ви ставитеся до росіян?

"Як як. Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в "Зимову Війну". То скажіть, за що мені їх любити?

***

Все навкруги буквально просякнуте цим відчуттям. Настільки сильно, що політкоректний фейсбук, який постійно бореться з "мовою ненависті", мав би змогу, то висмоктав над Фінляндією все повітря.

***

Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі.

"Ведмідь прокинувся"

"У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону"

"Ми завжди знали, що вони повернуться"

***

Фінляндія зовсім не маленьких розмірів країна, а от народу тут зовсім небагато.

Лишень п'ять із половиною мільйонів.

Фактично, всі знайомі одне з одним через колег та друзів.

І немає у Фінляндії сімʼї, де когось з родичів не вбили би росіяни.

***

"Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? У вас на кладовищі Гієтаніємі?

Візаві розквітає посмішкою.

"О, а звідки Ви знаєте про "Білу смерть"?"

"Я багато про що знаю. Робота зобовʼязує, а взагалі-то я за освітою історик".

"Ні, він похований у себе вдома. Прямо у церкві Руоколахті. До речі, батько мого чоловіка дружив із ним. Вони разом ходили на полювання"

Так, Фінляндія справді маленька країна…

 
Сімо Гяюгя під час Зимової війни після нагородження рушницею 17 лютого 1940 року
wikipedia.org

***

Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної Армії.

І ще 200 – з автомата.

Його називали "Біла смерть". Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн.

Маленький чоловʼяга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту.

Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав.

Годинами.

Він умів чекати.

Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.

***

А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування.

Набирав до рота сніг.

У 40-градусний мороз.

І чекав.

Він був важко поранений, але помер аж в 96 (!) років.

До кінця життя він страшенно любив собак.

 
Сімо Гяюгя після поранення
apostrophe.ua

***

Треба навчитися чекати.

Хоч би як було важко.

Це основний урок, який дали мені фіни.

Віталій Скальський: «Крутянці» Кушніри: верифікація історичними джерелами

У різних виданнях та публікаціях про бій під Крутами серед його учасників постійно згадуються двоюрідні брати Кушніри – Іван та Михайло. Нібито обидвоє родом з Галичини, з с.Купновичі. Іван нібито загинув, а Михайлові "пощастило повернутись живим". Та чи є підстави вважати, що вони брали участь у бою?

Юрій Юзич: Левко Балицький. Підполковник Чорних Запорожців

Підполковник Чорних Запорожців Левко Балицький із (досі ще) Первомайська Миколаївської області. Відважний старшина, який у вересні 1920 року виконував обов'язки командира свого кінного полку. Світлина і низка фактів із життєпису публікуються вперше.

Андрій Ковальов: Архистратиг Михаїл - покровитель Києва і Київської землі

Згідно ліпопису Архистратиг Михаїл відбив нападнапад Москви на Києво-Печерськ.

Ігор ПОЛУЕКТОВ, Олена ПОПЕЛЬНИЦЬКА, Тетяна ОСІНЧУК, Ксенія БОНДАР: У 2024 році не відбулися археологічні дослідження Богоявленського собору. Причини і наслідки

На київському Подолі цього року не були продовжені археологічні дослідження пам'ятки археології, архітектури та історії, а також символу відродження української державності та незалежної церкви "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Перші археологічні дослідження цієї пам'ятки відбулись восени 2023-го і логічно було б очікувати на продовження розкопок. Хто і чому їх "заблокував" і якими можуть бути наслідки: що через це може втратити українська історія та культура?