Росія почала розслідування «злочинів фінів» під час Другої світової війни

Слідчий комітет РФ почав перевірку «за фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР».

Слідчий комітет Росії (СКР) почав перевірку фактів знищення радянських військовополонених у фінських концентраційних таборах на території сучасної Карелії в роки Другої світової війни. Про це ідеться на сайті Слідчого комітету РФ, повідомляє Главком.

Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Фото: Петрозаводск говорит

"За фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР за расовою ознакою проводиться процесуальна перевірка за ознаками злочину, передбаченого ст. 357 КК РФ", - йдеться в повідомленні на сайті СКР. Як повідомляється, слідчі вивчають нещодавно розсекречені матеріали управління ФСБ Росії.

Відзначається, що за свідченнями в'язнів концтаборів, умови проживання в них, а також норми харчування та трудової повинності носили несумісний з життям характер.

В результаті цього за період окупації загинули тисячі людей, в тому числі малолітні діти. У СКР обіцяли дати правову оцінку "діям фінських загарбників і їхніх пособників".

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.