Яким був Великий Луг до затоплення Каховським морем: журналісти реконструювали історичний вигляд територій

Під час будівництва Каховської ГЕС у 1950-х роках радянська влада поховала під водою понад 250 тис. га українських земель, на частині з яких знаходилися важливі історичні об’єкти — залишки шести Запорізьких Січей та старовинні городища. Ці території називали Великим Лугом.

Під час будівництва Каховської ГЕС у 1950-х роках радянська влада поховала під водою понад 250 тис. га українських земель, на частині з яких знаходилися важливі історичні об'єкти — залишки шести Запорізьких Січей та старовинні городища. Ці території називали Великим Лугом. Журналісти видання Texty.org.ua за допомогою топографічних карт 40-х років ХХ століття та сучасних супутникових знімків дослідили, якою була територія Великого Лугу до того, як її затопили водами "Каховського моря".

 
Реконструйована карта Великого Лугу, на якому звели Каховську ГЕС

Великий Луг — переплетення річок та їхніх численних приток, порослих очеретами озер і боліт, луків, заплавних лісів і чагарників, подекуди високі піщані кучугури. Він тягнувся на понад 100 км зі сходу на захід, на 20–25 км із півночі на південь.

На Великому Лузі у XVI–XVIII століттях стояли шість із восьми Запорозьких Січей: Кам'янська, Нова (Підпільненська), Чортомлицька, Базавлуцька, Микитинська та Томаківська.

Місця розташування шести Запорізьких Січей на території Великого Лугу

 
Місце розташування Кам'янської Січі
 
Місце розташування Нової Січі
 
Місце розташування Чортомлицької Січі
 
Місце розташування Базавлуцької Січі
 
Місце розташування Микитинської Січі

Також під час будівництва Каховського водосховища було затоплено кілька стародавніх поселень, які становлять історичну цінність, — Кучугурське та Кам'янське.

Кучугурське городище — найбільше татарське поселення в низинних плавнях Дніпра. У XIV столітті через це місце пролягав транзитний маршрут Шовкового шляху.

За описами Геродота, протягом VІ–ІV століть до н. е. Кам'янське городище було центром Великої Скіфії, а столиця площею 12 км² мала назву Метрополь. Більшу частину руїн скіфської столиці змило водами "Каховського моря".

Місця розташування Кучугурського та Кам'янського городищ

 
Місце розташування Кучугурського городища
 
Місце розташування Кам янського городища

До того ж під час будівництва Каховського водосховища було затоплено десятки процвітаючих сіл. Український кінематографіст Олександр Довженко, який був присутній тоді на будівництві, згадував про ті події так:

"Жодної роз'яснювальної роботи не проводилося. Просто заходили у двори, обмірювали, записували й кожному індивідуально повідомляли про затоплення та необхідність переселитися нагору. Більше того, усім, хто не встиг переселитися у певний термін, заявляли: "Якщо до такого числа не переїдеш, попереджаємо — ламатимемо будинок бульдозером незалежно від того, живеш ти в ньому чи ні". Люди змушені були підкоритися".

Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС

 
Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС
 
Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС
 
Карта затоплених сіл при будівництві Каховської ГЕС

Олексій Мустафін: Шлях до Клондайку. Чому золота лихоманка на Алясці стала "останньою з великих"

Від ажіотажу навколо Аляски найбільше виграли не ті, хто був на авансцені. Ймовірно, так було й раніше. Але вперше з усією очевидністю це стало зрозуміло саме тут. Зрештою тому на Алясці й завершилася історія "великих золотих лихоманок".

: Львівський музей Грушевського: що далі? Відкритий лист науковців

Ліквідація львівського музею Михайла Грушевського виглядає небезпечною і нівелює, насамперед в очах ворогів України, феномен Михайла Грушевського, який уперше науково обґрунтував у "Історії України-Руси" концепцію окремішності українського народу та відстоював право українців на києво-руську спадщину і ще на початку ХХ століття кинув виклик російській історіографічній концепції: "общеруської історії й не може бути, як нема "общеруської" народності".

Марина Олійник, Олексій Дєдуш: Установа держави-агресора: чи потрібний такий коментар?

Поки Україна не повернула свій державний суверенітет на всіх своїх конституційних територіях, на законодавчому рівні необхідно внести регламентуючу норму для українських інформаційних та освітньо-наукових платформ по запобіганню прихованого російського впливу. При згадці (усному чи письмовому покликанні) російських інституцій освітнього, наукового та культурного характеру ЗМІ обов’язково мають додавати коментар на кшталт «інституція держави-агресора проти України».

Юрій Берестень: Волонтерський рух у Катеринославі під час російсько-турецької війни 1877-1878 років

Російський уряд, прикриваючись риторикою надання гуманітарної допомоги "братським народам" Балкан, намагався використати загострення військово-політичної ситуації в регіоні, де спалахнуло в 1875 році масштабне повстання проти турецького поневолення, для посилення своїх позицій у регіоні, марячи про захоплення Константинополя та реставрацію нової Візантійської імперії. Заздалегідь готуючись до війни з Османською імперією, він починає активно розгортати мережу доброчинних організацій та установ, які повинні були опікуватись гуманітарними проблемами догляду за пораненими та хворими військовими, інвалідами війни, сиротами.