У Києві презентували електронно-картографічний проєкт «Друга світова на мапі України»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні презентували електронно-картографічний проєкт «Друга світова на мапі України»

Про це повідомили на офіційній сторінці у Facebook Національного музеюї історії України у Другій світовій війні.

Науковці Музею зібрали у ньому дані про назви 44 596 міст, сіл і селищ, їх підпорядкування та географічне положення станом на 1946 і 2014 рр. – від Другої світової до початку російсько-української війни.
Адміністративно-територіальну складову доповнюють відомості про війська, цивільне населення тощо. Вражають відомості про села, які до чотирьох разів переходили з рук в руки. Трагічну долю мирного населення засвідчують близько 700 ущент спалених під час німецької окупації сіл і містечок, а також сотні сіл, які були зняті з обліку радянською владою за підтримку українських повстанців.
Поштовхом до цієї фундаментальної роботи стали запити людей, які просили допомогти Музей встановити місця загибелі своїх рідних. Ці дані містяться у свідченнях про загибель, і таких "похоронок" у Музеї – близько 3-х мільйонів. Місця загибелі за ними можна було встановити не завжди: деякі населені пункти після війни перейменували, деякі затопили, деякі приєднали до більших. Науковці взялися за уточнення даних, понад десять років працювали з джерелами і картами.
Інформацію паралельно збагачували факти з історії населених пунктів, які ми додали до географічних. Це дати окупації та вигнання нацистів та їх союзників - угорську, румунську, італійською армії. Це назви частин, які звільняли населені пункти, і це – дати і місця боїв з УПА, військами Вермахту та НКВД. Є дані про злочини на окупованих територіях і масові страти євреїв, про села, які спалили нацисти, і села, які радянська влада зняла з обліку за підтримку українських повстанців.
"Тепер завдяки цій фундаментальній роботі науковці Музею можуть дати відповідь про місця загибелі на 7 із 10-ти запитів громадян", - наголосила на презентації проєкту заступниця гендиректора Музею Людмила Рибченко . Такий ресурс допоможе історикам у належному атрибутуванні фактів, а музейникам – у детальній презентації документів.
Загалом, довідкові, енциклопедичні видання є нині найбільш затребуваними й цінними. І дуже складними у створенні. "Тому завершення цієї роботи - це радість, свято, подвиг", - так привітав колектив Музею з завершенням фундаментального проєкту генеральний директор Юрій Савчук.
Тепер, коли триває російсько-українська війни, цінність електронно-картографічної бази даних Музею набуває особливого значення. "У військових є потреба вивчення ліній фронту, які є співставними і через 80 років практично накладаються одна на одну", – зауважуєСвітлана Даценко, координаторка проєкту. Тому новаторська база даних Музею, – вважає її рецензент, доктор історичних наук, завідувач відділом історії України у Другій світовій війні Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко, – є "грунтовною базою роботи на майбутнє".

Ознайомитися з проєктом "Друга світова на мапі України" можна на веб-сторінці, перейшовши за посиланням: mapsearch.warmuseum.kyiv.ua.

 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.