У мережу виклали унікальний план Вінниці та передмість ХІХ століття

У Вінниці музейники опублікували віднайдений в архівах унікальний старовинний план міста та околиць середини ХІХ століття

Про це у Фейсбуці повідомив Музей Вінниці, передає Укрінформ.

"Презентуємо до вашої уваги один з найунікальніших документів у нашому електронному архіві. Це план Вінниці та околиць 1840-х років. Не буде перебільшенням сказати, що це найбільш деталізована мапа Вінниці ХІХ століття з тих, які нам доступні", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що цей документ був створений через понад пів століття після початку російського панування на подільських теренах. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, можна стверджувати, що мапу розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії. Протягом 1841-1847 років вони створили детальну мапу Подільської губернії. Опублікований фрагмент з Вінницею та околицями є її частиною.

На план тогочасної Вінниці нанесено 471 будинок. Поруч з містом позначені вінницькі передмістя: Садки, Старе місто, "передмістя за-мостом" (частина сучасного Замостя), а також Дубовецька Слобода. Остання назва інтерпретована росіянами, адже вважається, що це поселення було засноване родиною Дубицьких і називалося Слободою Дубицьких.

Також на плані можна побачити і довколишні села, які нині стали частиною Вінниці, тогочасні мости та переправи, ліси, поля та хутірські поселення.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".