Ні, Герман Герінг не говорив на Нюрнберзькому процесі цитати, яку йому приписують

«Щоб перетворити людей на рабів, владі треба лише нагнітати страх». Якщо вірити користувачам Фейсбука, це начебто сказав на Нюрнберзькому процесі нацистський воєнний злочинець Герман Герінг. Протягом листопада такі дописи поширюють тисячі користувачів. Однак у матеріалах суду немає жодних доказів існування такої цитати. Схоже висловлювання Герінга знайдено лише в книжці одного психолога за 1947 рік

Від редакції: "Історична правда" публікує переклад колонки Яна Руссецького про фальсифікацію авторства вислову "Щоб перетворити людей на рабів, владі треба лише нагнітати страх". 

Перший знайдений у Фейсбуці пост німецькою мовою, який поширив фотографію Герінга й приписану йому цитату, датується 9 жовтня 2020 року. Ось як він звучить: "На запитання: "Як могли німці все приймати?", Герман Герінг на Нюрнберзькому процесі". Далі йшла нібито цитата Герінга: "Це дуже просто й не має жодного стосунку до націонал-соціалізму. Це стосується людської природи. Це можна зробити за націонал-соціалістичного, соціалістичного, комуністичного, монархічного або демократичного режиму: єдине, що треба владі, щоб перетворити людей на рабів, це страх!". Картинку запостили й інші користувачі Фейсбука (наприклад тут, тут і тут).

У цілому, картинку поширили близько 1500 разів. Користувачі досі поділялися на французьких (наприклад, тут з 4000 поширень) і польських (тут з 408 поширень).

У протестах проти заходів проти коронавірусу 29 серпня в Берліні ці приписувані Герінгу слова процитував у публічній промові Роберт Кеннеді-молодший, племінник колишнього президента США Джона Кеннеді. Роберт Кеннеді-молодший відомий як поширювач теорій змови навколо Ковіду-19.

 

Скріншот з Фейсбуку, 17 листопада 2020 року

Фото справжнє

Гугл-пошук по зображеннях веде до оригінального фото з цієї картинки. На ньому зображений високопоставлений німецький націонал-соціаліст Герман Герінг 8 березня 1946 року під час Нюрнберзького процесу. Світлину можна знайти серед інших, які зберігаються в бібліотеці Гарвардського університету. Міжнародний військовий трибунал на історичному процесі над 24 головними військовими злочинцями націонал-соціалізму в 1946 році засудив Герінга як довірену особу Адольфа Гітлера до смертної кари

Станом на початок процесу 20 листопада 1945 року Герінг був найбільш високопоставленим нацистом, який залишався живим після смерті Гітлера, Йозефа Геббельса й Генріха Гіммлера. За нацистського режиму Герінг обіймав посади командувача Люфтваффе, заступника міністра внутрішніх справ і прем'єр-міністра Пруссії. 15 жовтня 1946 року за кілька годин до призначеної страти Герінг учинив самогубство.

Цитата фальшива

Пошук цитати у відкритих архівах Нюрнберзького процесу німецькою та англійською мовами не дав жодних збігів.

Один із перших результатів пошуку цитати Герінга в "Гуглі" за словами "страх" і "народ" привів AFP до сторінки, яка цитувала книжку судового психолога, у якій містилося схоже висловлювання Герінга. У книжці "Нюрнберзький щоденник", оригінал якої з'явився 1947 року англійською мовою, Густав Гілберт зібрав бесіди з провідними націонал-соціалістами. І з Герінгом у тому числі. У німецькому перекладі Герінг сказав у розмові з судовим психологом 18 квітня 1946 року у своїй камері:

"Природно, що народ не хоче війни. (…) Але зрештою, саме керівники країн визначають політику, і народ завжди легко змусити до співучасті, хоч би йшлося про демократію, про фашистську диктатуру, про парламент чи про комуністичну диктатуру". Психолог заперечує: "Є одна відмінність. У демократії народ має право голосу через своїх обраних представників, а в Сполучених Штатах оголошувати війну має право лише Конгрес".

Згідно з Гілбертом, Герінг відповів: "О, це все добре й гарно, але народ чи з правом голосу, чи без нього завжди можна змусити підкорятися наказам керівників. Це дуже просто. Нічого не треба робити, лише скажіть народові, що на нього напали, а пацифістам докоряйте браком патріотизму й твердіть, що вони наражають країну на небезпеку. Ці методи діють у будь-якій країні" (сторінка 270).

Висновок: Цитата, яку поширюють у "Фейсбуці", не належить Герману Герінгу. Вона фальшива. Навіть у подібних висловлюваннях у ході час бесід у його нюрнберзькій камері ані не трапляється слова "раби", ані не йдеться про те, що влада хоче перетворити своє або інше населення на рабів. Слово "страх" також відсутнє.






Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?