Косач-метеоролог

Сьогодні - День української гідрометслужби. І всі будуть говорити про її 100-річчя, яке відзначається цього року. І справді, в 1921 році було підписано більшовицький Декрет про створення української Гідрометслужби. Але...

Сьогодні - День української гідрометслужби.

І всі будуть говорити про її 100-річчя, яке відзначається цього року.

І справді, в 1921 році було підписано більшовицький Декрет про створення української Гідрометслужби.

 

Я хочу нагадати про постаті, про які ми мало знаємо і які зробили величезну роботу по створенню та розвитку нашої метеослужби значно раніше.

Хочу нагадати про видатного українського метеоролога. Неймовірну людину, вченого, письменника, перекладача, винахідника, представника гігантського за інтелектуальним та патріотичним масштабом роду Косачів-Драгоманових.

Він був ніби в тіні, завжди більш відомий, як брат своєї сестри, Лесі Українки.

Вони й дружили дуже сильно, навіть мали одне ім'я в дитинстві на двох - Мишолосія.

Михайло Косач!

Михайло отримує початкову освіту від мами, Олени Пчілки, що дозволяє одразу потрапити у 5-ий! клас гімназії.

Потім - Київський університет, фізмат.

Потім - університет в Тарту.

Потім - література (друкується під псевдонімом Михайло Обачний), а також фотографування та етнографія.

Захищає дисертацію з фізики і викладає її та математику в Тартуській жіночій гімназії.

 
Сестра і брат: Леся та Михайло Косачі

Михайло Косач мав ряд технічних винаходів, брав участь у роботі української громади в Тарту.

І - увага!

З 1901 року - приват-доцент кафедри фізики та метеорології Харківського університету. Тут розквітнув його талант як організатора.

Михайло Косач фактично став засновником метеорологічної служби на Харківщині.

Харківське земство схвалило його проект будівництва мережі метеорологічних станцій, на семи з них Косач організував спостереження. Опублікував низку праць із метеорології, теоретичної фізики.

Сам сконструював апарат, яким зробив рентґенівський знімок хворої ноги Лесі Українки.

Михайло Косач прожив лише 34 роки

Фізик, математик, письменник, перекладач.

Усебiчно обдарована особистiсть.

Метеоролог.

Дякуємо за все і вітаємо й Вас, пане Михайле, з Днем української Гідрометслужби.





Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?