30 січня в історії

1819 - киргизи Великої Орди прийняли підданство Росії

1820 - англійці вважають, що в цей день морський офіцер Едуард Бренсфілд, який побачив на горизонті вкриті снігом гори, відкрив Антарктиду.
В американців, у свою чергу, на це право претендує Натаніел Палмер (18 листопада 1820 р.).
А двома днями раніше за Бренсфілда берегів Антарктиди досягла російська експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва

1822 - народився Іван Турчанинов (Джон Турчин), російський і американський воєначальник, бригадний генерал федеральних військ (Півночі) під час Громадянської війни у США.
Родом із донських козаків. В чині поручика служив у лейб-гвардії Донської кінно-артилерійської батареї, брав участь у придушенні повстання в Угорщині, після академії генерального штабу в Санкт-Петербурзі брав участь у Кримській війні. У 1856 р., маючи чин полковника, емігрував до США.
У ході Громадянської війни як генерал відзначився у битвах біля Чікамоги й Чаттануги, а також у Атлантській кампанії. Турчин більш відомий тим, що його підрозділ захопив і вчинив грабіж та насильство цивільного населення у місті Афіни, штат Алабама

1834 - народився Володимир Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф, громадський діяч; професор Київського університету

1847 - місто Єрба Буена у Каліфорнії перейменоване у Сан-Франциско

1868 - у Києві засновано музичну школу (нині - Київський інститут музики ім. Р. Глієра, раніше - музучилище)

1882 - народився Франклін Рузвельт, 32-й президент США (1933-1945 рр.) від Демократичної партії.
Керував країною на виході з часів "Великої депресії" і аж до перемоги у ІІ Світовій війні, перетворивши США на світового лідера.
Керував державою з інвалідного візка (поліомієліт). Єдиний із президентів США обіймав посаду більше двох разів. Порушивши традицію, що походила від Джорджа Вашингтона, Рузвельт балотувався і на третій, і на четвертий термін. Помер на четвертій каденції

Франклін Рузвельт, чотириразовий президент

1901 - у Львові Андрей Шептицький став галицьким греко-католицьким митрополитом

1915 - атакуючи французький порт Гавр, Німеччина вперше використала підводні човни

1923 - народився Леонід Гайдай, радянський кінорежисер

1933 - канцлером Німеччини став Адольф Гітлер

1937 - ухвалена нова Конституція УРСР

1937 - розстріляний Юрій (Георгій) П'ятаков - український більшовик, колишній голова тимчасового робітничо-селянського уряду Радянської України, перший голова Раднаркому УРСР у січні 1919 р., який провадив крайньо ліву соціально-економічну політику, офіційно заперечував існування національного питання в Україні.
Репресований, П'ятаков зізнався, нібито очолював троцькістів в Україні "з метою відриву України від СРСР"

1945 - екіпаж підводного човна С-13 під командуванням капітана 3-го рангу Олександра Маринеско на очах кораблів конвою потопив у районі Данцігської бухти німецький суперлайнер "Вільгельм Густлофф", на борту якого перебував увесь цвіт німецького підводного флоту. Вчинок моряків-підводників був названий "атакою століття".
Саме в цей день Вільгельму Густлоффу - нацистському партійному діячеві, покійному главі швейцарського відділення НСДАП - виповнилося б 50 років.
Лайнер не мав позначень як госпітальний корабель. Внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 6600 осіб: 918 німецьких матросів та офіцерів 2-ї навчальної дивізії підводних сил, 173 члени екіпажу судна, 373 жінки-військові, 162 поранених вояків, близько 5000 біженців (у т.ч. близько 3000 дітей і 1700 жінок). За деякими даними, жертв було близько 9000.
У Німеччині, як і після Сталінграда, був оголошений триденний траур. Командир конвою був розстріляний за особистим наказом Гітлера

"Вільгельм Густлофф"

1946 - Угорщина проголошена народною республікою

1948 - пацифістський лідер національно-визвольного руху Індії, політик і філософ Махатма Ганді убитий фанатиком-індуїстом Натхурамом Годзе

1948 - на швейцарському гірськолижному курорті Санкт-Морітц відкрилася V Зимова Олмпіада

1972 - у Лондондеррі, Північна Ірландія, англійські війська розстріляли мирну демонстрацію ірландців - загинули 14 беззбройних людей ("кривава неділя")

1992 - у Гельсінкі Рада міністрів закордонних справ країн-учасниць Наради з безпеки співробітництва в Європі прийняла до лав НБСЄ 10 держав СНД, зокрема й Україну 

1992 - Ісландія визнала незалежність України.
Україна встановила дипломатичні відносини з Королівством Іспанія

1994 - на референдумі більшість населення Киргизії проголосувала за продовження повноважень президента Аскара Акаєва

1998 - у Росії офіційно підтверджено, що виявлені в Єкатеринбурзі останки належать членам царської родини

2003 - Бельгія стала другою країною у світі, яка визнала одностатеві шлюби

2004 - створено першу статтю української Вікіпедії - "атом" (перший варіант - тут, нинішній - тут)

2007 - вийшла в продаж операційна система Windows Vista

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.