11 квітня в історії

1079 - за наказом польського короля стратили краківського єпископа Станісласа, який згодом буде канонізований і стане святим покровителем Польщі

1241 - король Бела IV Угорський ущент розбитий ханом Батиєм

1713 - укладенням Утрехтського миру завершилася війна за спадок іспанської корони між Францією з одного боку та Великою Британією, Нідерландами, Савойєю, Португалією та Прусією - з іншого. За цим договором Велика Британія отримала Гібралтар

1755 - народився Джеймс Паркінсон, англійський лікар

1857 - цар Олександр ІІ затвердив комплект державних гербів Росії - великий, малий, середній (загалом 110 малюнків) - із двоголовим орлом

Великий державний герб Росії, 1857 р.

1868 - у Японії скасовано державний інститут сьогунів

1893 - народився Лев Задов (Зіньковський), український і російський вояк-анархіст.
Начальник розвідки армії Нестора Махна, пізніше - працівник радянських спецорганів (розстріляний за обвинуваченнями у службових злочинах)

1894 - народився Еміль Кіо (Гіршфельд-Ренард), радянський артист цирку, знаменитий ілюзіоніст

1899 - Іспанія передала Пуерто-Ріко Сполученим Штатам

1909 - засновано місто, яке за рік назвуть Тель-Авівом

1921 - Айова стала першим штатом США, де запроваджено акциз на цигарки

1929 - метеорологи констатували міцну скутість річок Харківщини кригою. Таке явище спостерігалося вперше за останні 30 років. Натомість на Дніпропетровщині тривала велика повінь: у Павлограді знесено понад 200 будинків, з'явилися людські жертви

1944 - радянські війська взяли Керч, Джанкой та ін. населені пункти в Криму.
Німецькі війська зайняли райцентри Бучач і Коропець (Тернопільська обл.)

1945 - звільнення в'язнів німецького концентраційного табору Бухенвальд (перед приходом американських військ в'язні повстали й визволили себе самі)

1945 - у Москві підписано радянсько-югославський договір дружбу, взаємну допомогу й повоєнне співробітництво терміном на 20 років.
СРСР денонсує його вже в 1949 р. через погіршення відносин із Йосипом Броз Тіто

1945 - радянська влада заарештувала митрополита УГКЦ Йосипа Сліпого і низку греко-католицьких владик.
Згодом Сліпого обвинуватили у "ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецькими окупантами" та засудили до восьми років ув'язнення

1948 - відбудована після війни мартенівська піч заводу "Запоріжсталь" видала першу плавку

1950 - секретар Львівського обкому КП(б)У Іван Грушецький направив секретарю ЦК КП(б)У Леоніду Мельникову доповідну записку про ситуацію у Львові після переселення українців із Польщі та поляків зі Львова.
Відзначено, що населення міста "засмічене" оунівським елементом і бандпомічниками із корінних жителів та українців, прибулих з Польщі (близько 12 тис. осіб).
За період із 1948 р. органами Міністерства державної безпеки у Львові виявлено і ліквідовано 29 антирадянських націоналістичних організацій і груп (арештовано 1108 осіб), виселено 522 сім'ї та одинаків (1238 осіб); внаслідок слабкості паспортного режиму і відсутності режимної приміської зони у місті переховувалися особи, які становили суспільну небезпеку.
Радянський керівник на Львівщині з метою встановлення суворого паспортного режиму прохав дозволити провести у Львові перепрописку всього населення, установити для Львова режимну зону в радіусі 2025 км і паспортизувати все населення, яке мешкало в межах даної зони

1953 - у США почався перший конгрес українських студентів Америки.
На конгресі засновано Центральний союз українських студентських товариств Америки (ЦеСУС)

1960 - Рада міністрів УРСР ухвалила постанову "Про створення в Києві державного літературно-меморіального музею Лесі Українки"

1963 - головою Верховної Ради УРСР обрано Олександра Корнійчука

1963 - на екрани СРСР вийшла кінокомедія Олексія Мішурина та Миколи Літуса "Королева бензоколонки" (Київської кіностудії ім. Довженка) з Надією Румянцевою у головній ролі.

Фільм, що стане дуже популярним, знімали на справжній автозаправці, що нині частково збереглася в місті Пирятин на трасі Київ-Харків

1979 - в автомобільній катастрофі на Київщині загинув Леонід Биков, український радянський актор і кінорежисер

1982 - статтею "Рагу з синьої птиці" в газеті "Комсомольская правда" почато кампанію цькування групи "Машина часу"

1984 - Костянтин Черненко обраний головою президії Верховної Ради СРСР

1985 - помер Енвер Ходжа, албанський диктатор

2006 - президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад оголосив, що його країна успішно збагатила уран

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.