21 квітня в історії

753 до н. е. - вважається датою заснування Риму Ромулом (за висновком римського ученого Марка Теренція Варрона)

43 до н. е. - убивця Цезаря Децим Брут і його союзник, наступник Цезаря Октавій у битві при Мутіні задали вирішальної поразки Марку Антонію

1519 - на узбережжі Мексики висадився іспанський конкістадор Ернан Кортес

1597 - у Варшаві страчений Северин Наливайко, український козацький отаман

1735 - народився Іван Кулібін, російський механік-самоук, творець прожектора, семафорного телеграфу, аркових мостів

1816 - народилася Шарлотта Бронте, англійська письменниця („Джен Ейр")

1864 - народився Макс Вебер, німецький соціолог, історик, економіст, юрист, засновник сучасної соціології

1870 - прийняття I Ватиканським собором "Догматичної конституції католицької віри"

1898 - офіційна дата початку Іспано-американської війни (встановлена Конгресом США)

1918 - радянський уряд розпустив Національний парламент мусульман Внутрішньої Росії та Сибіру (Міллі меджліс)

1918 - радянський уряд України евакуювався із Таганрога до Москви

1920 - договір між петлюрівською УНР і Польщею, за яким українська сторона офіційно визнала анексію Польщею Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини

1921 - проголошено створення Вірменської РСР

1925 - перетворення Чуваської автономної області на Чуваську АРСР

1926 - утворення Киргизької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки

1926 - народилася Єлизавета II, королева Великої Британії (з 1952 р.) з династії Віндзорів.
Сьогодні - її 85-річний ювілей

Єлизавета ІІ

1937 - постановою президії ЦВК прийнято герб Української РСР

Крім іншого, абревіатура УСРР змінилася на УРСР

1944 - жінки у Франції отримали виборче право

1951 - створено Національний олімпійський комітет СРСР

1954 - вступ СРСР до ЮНЕСКО

1956 - пісня Елвіса Преслі "Heartbreak Hotel" стала його першою піснею, яка вийшла на перше місце музичного чарту журналу "Біллборд"

1960 - новою столицею Бразилії стало місто Бразиліа, збудоване за чотири роки за проектом архітектора Оскара Німейєра.
Керівництво країни було перенесене сюди з Ріо-де-Жанейро

1967 - за кілька днів до проведення у Греції загальних виборів полковник Георгіос Пападопулос здійснив військовий переворот і встановив режим "чорних полковників" (зберігав владу до липня 1974 р.)

Керівники хунти (Пападопулос у центрі)

1972 - у Лондоні відбувся судовий процес над українськими студентами - Б. Цямриною, Б. Левицьким, В. Гуменюком та І.Осичко, яких обвинувачували у спробі підпалу радянського посольства в столиці Великої Британії в річницю смерті дисидентки Алли Горської.
Трьох студентів засуджено до 12 місяців в'язниці з умовним припиненням на три роки, студентку І.Осичко як неповнолітню - 6 місяців за таких же умов

1975 - В'єтнамська війна: президент Південного В'єтнаму Нгуєн Ван Тхієу рятується втечею зі столиці країни, після того як наступаючі сили півночі захопили останній укріплений пункт на шляху до міста Сайгон

1979 - у Києві відкрився театр драми й комедії

1994 - президент Леонід Кравчук видав указ "Про Київський університет імені Тараса Шевченка". Встановлювалося, що університет є національним зі статусом самоврядного державного вищого навчального закладу

1994 - президент Леонід Кравчук видав указ "Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів".
Указ спрямовувався на забезпечення сприятливих умов для реалізації громадянами України їх права на безоплатне одержання в процесі приватизації частки державного майна. Встановлювалося, що платежі за придбані об'єкти приватизації здійснюються з приватизаційних депозитних рахунків або за бажаннями громадян приватизаційними майновими сертифікатами

2000 - Держдума Росії ратифікувала договір про повне припинення ядерних випробувань

2010 - президенти України і Росії - Віктор Янукович і Дмитро Медведєв у Харкові, всупереч Конституції України, підписали угоду про подовження терміну базування Чорноморського флоту РФ у Криму після 2017 року ще на 25 років - до 2042-го, а також можливість пролонгації ще на 5 років за згодою сторін. В обмін на таку поступку Україна отримала обіцянку 30% знижки на ціну російського газу.
Перед тим автомобіль "швидкої допомоги", який належить Державному управлінню справами і на великій швидкості супроводжував Януковича на шляху до аеропорту "Бориспіль", потрапив у ДТП на перетині проспекту Бажана і Харківської площі в Києві. Водій постраждалого таксі марки ВАЗ-2110 загинув на місці

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.