18 травня в історії

1274 - ІІ Ліонський собор проголосив хрестовий похід

1291 - єгипетські мамелюки захопили Акку - останню фортецю хрестоносців на Святій землі

1525 - народився Пітер Брейгель-старший, фламандський художник

1595 - укладено Тявзинський мирний договір на закінчення російсько-шведської війни. Згідно з умовами миру, Швеція повернула Росії землі, втрачені в Лівонську війну

1642 - заснування Монреаля (Канада)

1652 - у британській колонії Род-Айленд прийнято у перший Північній Америці закон, який забороняє рабство

1703 - 30 російських човнів під командуванням Петра I у гирлі Неви захопили два шведські кораблі "Астрільд" і "Гедан" (там просто не підозрювали, що росіяни взяли фортецю Нієншанц, розташовану поруч). Так російський флот здобув свою першу перемогу

1753 - указом російської імператриці Єлизавети засновано перший у Росії Державний банк

1781 - іспанці стратили лідера найбільшого повстання індіанців Перу Тупака Амару

1800 - помер Олександр Суворов, російський воєначальник, граф Російської і Священної Римської імперій, генералісимус, один з основоположників російського військового мистецтва

1848 - у Франкфурті відкрився перший загальнонімецький парламент

1868 - народився Микола II, останній російський імператор (у 1894-1917 рр.), цар польський, великий князь фінляндський; із династії Романових.

Микола II


За Миколи II Росія зазнала поразки в російсько-японській війні 1904-1905 рр.,  відбулися революції 1905 р. і Лютнева 1917 р., після якої Микола зрікся престолу і згодом - після Жовтневої революції - був розстріляний більшовиками

1872 - народився Бертран Рассел, британський філософ, логік, математик, громадський діяч. Основоположник англійського неореалізму та неопозитивізму, засновник сучасної філософії логічного аналізу

1888 - у США продемонстрована перша грамофонна платівка

1897 - вийшов друком роман Брема Стокера "Дракула"

1906 - народився Леонід Мельников, український радянський партійний діяч, у 1949-1953 рр. - перший секретар ЦК Компартії України.
Після смерті Сталіна опинився серед переможених, втратив посади (зокрема, й члена президії ЦК КПРС), був відправлений послом до Румунії, надалі обіймав другорядні пости

1917 - у Києві почався І Всеукраїнський військовий з'їзд

1917 - у Росії утворився перший коаліційний Тимчасовий уряд

1918 - в умовах німецької окупації Криму на засіданні Курултаю ухвалено рішення про відновлення на півострові незалежної держави. Кримськотатарський парламент оголосив себе тимчасовим кримським державним парламентом і взяв на себе ініціативу організації крайової влади і крайового уряду Кримської республіки.
Прем'єр-міністром Криму обраний Джафер Сейдамет. Державними мовами проголошувалися татарська і російська, державним прапором - традиційний блакитний прапор

1920 - народився Іван Павло ІІ (Кароль Войтила), Папа Римський, поляк за національністю.
Перший слов'янський понтифік католицької церкви (у 1978-2005 рр.), перший Папа-неіталієць за останні 455 років

Іван Павло ІІ

1923 - французький інженер Антуан Барнай отримав патент на телефон із дисковим набором номера.
До цього люди не набирали номер: кожен телефон був з'єднаний із диспетчерським пунктом, і людина просила телефоністку з'єднати з абонентом

1928 - у Москві почався розгляд "Шахтинської справи" про нібито антирадянську змову інженерів Донбасу (до 5 червня)

1928 - у Харкові політбюро ЦК КП(б)У обговорило стан трудових шкіл національних меншин в Української СРР. Із доповіддю виступив народний комісар освіти УСРР Микола Скрипник.
Констатувалося, що у 1926/1927 навчальному році в республіці діяли: 1297 шкіл для обслуговування російського населення як нацменшості (234 703 учні); 392 школи з єврейською мовою викладання (61 222 учні), 279 - із польською мовою (18 673 учні), 497 - із німецькою мовою (30 005 учнів), 44 - із болгарською мовою (5 624 учні).
Охоплення навчанням дітей віком 8-14 років у росіян становило 59,9%, євреїв - 81,6%, німців - 80,7%, болгар - 47,5%, греків - 67%, поляків - 66,5%

1929 - почалися арешти у справі "Спілки визволення України"

1935 - розбився найбільший радянський літак "Максим Горький", 49 осіб загинуло

1941 - у селі Русове Снятинського р-ну Станіславської обл. відкрито музей Василя Стефаника, директором якого став син письменника Кирило Стефаник

1941 - італійський герцог Сполето оголошений королем фашистської Хорватії Томиславом I

1942 - німецька армія знищила залишки радянських військ на Керченському півострові

1944 - у ніч на 18 травня близько 200 тис. представників кримськотатарського народу, тобто фактично всіх, вивезли з Криму для поселення у віддалених районах Середньої Азії, Приуралля й Верхнього Поволжя (нібито за "зраду" під час війни).

 
Кримські татари за рік до депортації, 1943 рік
Фото Герберта Ліста


В операції з депортації брали участь 23 тис. солдатів військ НКВС і 9 тис. оперативних працівників НКВС-НКДБ у взаємодії з армійськими, транспортними та господарчими органами на місцях

1944 - після тижневого штурму польські загони захопили монастир Кассіно (Італія), відкривши союзникам шлях до Рима

1945 - із нагоди перемоги над Німеччиною в СРСР проголошено чергову амністію

1945 - німецький тимчасовий керівник - адмірал Карл Деніц - видав декрет, у якому заявив про непричетність німецької армії до звірств у концтаборах

1951 - Корейська війна: ООН запровадила економічні санкції проти Китаю у зв'язку з його підтримкою Північної Кореї

1951 - штаб-квартира ООН у Нью-Йорку переїхала з Лонг-Айленда на місце своєї постійної дислокації на Манхеттені

1954 - у Кенгірському таборі (Казахстан) почалося повстання в'язнів - здебільшого "політичних" українців

1955 - через 12 днів після повернення із заслання у Львові помер Микола Дужий - колишній редактор журналу "Повстанець" та інших військово-політичних видань, у тому числі бойового статуту піхоти УПА, сотник УПА, в. о. голови президії УГВР у 1944 р.

1956 - ЦК КПРС закликав комсомольців їхати на будівництво шахт Донбасу

1958 - на ІІ Каннському кінофестивалі "Золоту пальмову гілку" отримав радянський фільм "Летять журавлі"

1967 - Юрій Андропов призначений головою Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР

1973 - літак "Аерофлоту" Ту-104А розвалився у повітря в районі Чити внаслідок вибуху бомби, пронесеної в салон; усі 81 осіб на борту загинули

1974 - Індія провела перше випробування ядерного заряду потужністю 20 кілотонн на полігоні Покхаран у штаті Раджастхан, де-факто ставши шостою державою, яка має атомну зброю.
При цьому Індія офіційно визнає себе власницею ядерної зброї лише 1998 р. після серії підземних випробувань

1978 - уперше відзначався Міжнародний день музеїв

1985 - у газеті "Правда" з'явилася рубрика "Тверезість - норма життя"

1986 - Міністерство охорони здоров'я УРСР під грифом "таємно" видало наказ про посилення секретності проходження інформації про аварію на ЧАЕС

1989 - Верховна Рада Литовської РСР прийняла Декларацію про суверенітет Литви

1990 - між ФРН та НДР підписано Договір про валютний, економічний і соціальний союз

1991 - запуск радянського космічного корабля "Союз ТМ-12" до орбітальної станції "Мир"; в екіпажі - перша англійська жінка-космонавт Хелен Шарман

1992 - ухвалена конституція Туркменістану

1992 - кримські татари України вперше відзначили День національного трауру - пам'ятну дату про їх виселення у 1944 р. з території Криму

1992 - президент України Леонід Кравчук почав дводенний офіційний візит до Республіки Польща. Глави держав - Кравчук і Лех Валенса - підписали Договір про добросусідство, дружні взаємовідносини й співробітництво

1994 - лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз уперше обраний головою Верховної Ради

1994 - завершено виведення ізраїльських військ із Сектора Газа

1997 - повстанці з Альянсу демократичних сил Лорана Кабіли взяли під контроль столицю Заїру (нині - ДР Конго) Кіншасу

1998 - тисячі студентів захопили будинок парламенту Індонезії в Джакарті, що привело до повалення 30-річного режиму Сухарто

2004 - при спуску з г. Макалу загинув Владислав Терзиул, український альпініст, капітан збірної України з альпінізму у висотному класі, який першим з альпіністів країн СНД підкорив усі восьмитисячники світу

2005 - московський ЦСКА першим із клубів Східної Європи здобув Кубок УЄФА, перемігши у фіналі в Лісабоні португальський "Спортинг" - 3:1.
Володарем трофею став і український захисник Богдан Шершун

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.