10 квітня в історії

1710 - у Великій Британії набув чинності закон про авторське право - перший у світі

1741 - король Пруссії Фрідріх ІІ розгромив австрійців у битві біля Мольвіца (Силезія)

1847 - народився Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, засновник журналістської Пулітцерівської премії

1849 - американець Уолтер Хант запатентував безпечну шпильку

1864 - у Львові почав працювати перший професійний український театр "Руська бесіда" на чолі з Омеляном Бачинським

1898 - народився Мстислав (Скрипник), визначний український громадський і церковний діяч, патріарх Української автокефальної православної церкви.
Під час визвольних змагань 1917-1921 рр. - старшина для особливих доручень Головного отамана УНР Симона Петлюри, його рідного дядька.
Із 1947 р. - у США, у 1949 р. обраний першоієрархом УПЦ

Патріарх Мстислав

1906 - група есерів на чолі з Рутенбергом повісила на дачі в Озерках Георгія Гапона - православного священика, агента царської охранки, профспілкового діяча, який спричинив "криваву неділю".
Гапон вів подвійну гру з революціонерами і поліцією, й есери вважали, що Гапон вирішив здати їх поліції

1912 - англійський лайнер "Титанік" вийшов із порту Саутгемптон у своє перше й останнє плавання

1913 - київська міська управа уклала угоду з німецькою фірмою Бенна Гоггенау про рух автобусів у Києві.
Згідно з цією угодою, в місті повинно було функціонувати п'ять автобусів

1917 - на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалено рішення запровадити 8-годинний робочий день

1919 - народився Юрій Силантьєв, радянський диригент.
Із 1958 р. і до кінця життя - головний диригент естрадно-симфонічного оркестру Всесоюзного радіо і Центрального телебачення

1919 - червоні війська оволоділи Проскуровом (Хмельницьким), а на півдні вступили до Криму, де зайняли Сімферополь

1919 - у Рівному Рада народних міністрів УНР видала постанову про введення у вищих початкових школах обов'язкових предметів: української мови та літератури, історії України

1922 - у Генуї відкрилася міжнародна конференція з економічних та фінансових питань (завершила роботу 19 травня), в якій брали участь представники 28 капіталістичних країн і делегація Радянської Росії, очолювана Григорієм Чичеріним.
У ході конференції радянським дипломатам вдалося прорвати економічну і політичну блокаду країни західними державами, уклавши Рапалльский договір із Німеччиною

1925 - російське місто Царицин перейменоване в Сталінград (нині - Волгоград)

1932 - президентом Німеччини в другому турі виборів знову обраний Пауль фон Гінденбург (53% проти 37% у Адольфа Гітлера)

1938 - ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи

1938 - у Німеччині та Австрії відбувся плебісцит про аншлюс.
За офіційними даними, в Німеччині за аншлюс проголосувало 99,08% жителів, в Австрії - 99,75%

1939 - наркома водного транспорту СРСР Миколу Єжова заарештували за обвинуваченням у "керівництві змовницької організацією у військах і органах НКВД СРСР, у проведенні шпигунства на користь іноземних розвідок, у підготовці терористичних актів проти керівників партії і держави та збройного повстання проти Радянської влади".
Таким чином, під коток репресій потрапив сам їх організатор у 1937-1938 рр. (тоді - народний комісар внутрішніх справ СРСР)

1940 - Ісландія відокремилася від Данії

1941 - проголошення фашистської Незалежної держави Хорватія

Герб НДХ з емблемою усташів

1944 - радянські війська взяли Одесу, а в Криму форсували Сиваш і взяли Армянськ та ін.

1945 - війська 2-го Українського фронту звільнили м. Тренчин в Чехословаччині.
Війська 3-го Українського фронту вибили німців із південної частини Відня

1955 - СРСР і КНР підписали угоду про будівництво в Китаї циклотрона та створення ядерного реактора

1963 - загибель в Атлантиці американського атомного підводного човна "Трешер" з усім екіпажем (129 осіб), досі не пояснена

1969 - перший політ першого радянського винищувача зі змінюваною геометрією крила МіГ-23

1970 - Російська православна церква (РПЦ) надала автономію православній церкві США

1972 - відкриття для підписання міжнародної Конвенції про заборону біологічної та токсинної зброї

1979 - у космос на радянському кораблі полетів перший космонавт Болгарії - Георгій Іванов (справжнє прізвище - Какалов)

1990 - президент СРСР Михайло Горбачов підписав закон "Про основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік", що розмежував повноваження Союзу й республік в економічній сфері, визначив їх фінансово-економічні відносини тощо

1992 - у Запоріжжі відкрився перший фестиваль мистецтв "Козацькому роду нема переводу", присвячений 500-річчю Запорізького козацтва та 225-річчю Коліївщини

1998 - у Белфасті урядами Британії та Ірландії підписана мирна угода Страсної п'ятниці про політичне врегулювання конфлікту в Північній Ірландії.
Договір передбачав створення в Ольстері автономних органів влади та низку інших заходів, що стосуються політичних та конституційних аспектів північноірландського конфлікту.
У травні угода була схвалена виборцями Північної Ірландії в ході референдуму

2010 - під час заходу на посадку в аеропорту Смоленська (Росія) в умовах поганої видимості розбився літак президента Польщі Леха Качинського Ту-154М. На борту були глава держави, його дружина Марія, багато високопосадовців, громадських діячів, представників духовенства Республіки Польща, які летіли на відзначення роковин Катинської трагедії.
Загинуло 96 осіб, включно з сімома членами екіпажу

Залишки літака

Автори: Дмитро Лиховій і Леся Шовкун (ledilid.livejournal.com)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.