Спецпроект

Баліс Ґаяускас: «37 років у неволі… Я ні про що не жалкую»

Ґаяускас Баліс (24.02.1926 р., с. Вігралю, Литовська республіка  — 28.09.2017 р., Вільнюс, Литовська республіка)

Литовський політв'язень, громадський та політичний діяч, депутат Литовського Сейму.

Баліс Ґаяускас узяв діяльну участь у спротиві радянській окупації після Другої світової війни. Працюючи в Каунасі, розповсюджував листівки, виконував завдання партизанів, дописував до місцевої підпільної газети. У квітні 1948 року заарештований зі зброєю та антирадянською літературою, за зв'язки з "лісовими братами" засуджений на 25 років. У таборі вивчав іноземні мови, зокрема основні європейські, а також японську, корейську та китайську. Звільнений у травні 1973 року, працював будівельником та електриком у м. Каунас. У цей час активно збирав матеріали щодо репресій радянської окупаційної влади на території Литви та місцевого руху опору, брав участь у діяльності Литовської Гельсінської групи, створеної в листопаді 1976 року.

У квітні 1977 року за "антирадянську агітацію та пропаганду" заарештований удруге й рік по тому засуджений до 10 років таборів особливого режиму та 5 років заслання. Зокрема, йому інкримінували зберігання й розповсюдження самвидаву, переклад литовською мовою роману О. Солженіцина "Архіпелаг ГУЛАГ", допомогу родинам литовських політв'язнів, правозахисну діяльність. Покарання відбував у Мордовія, де одружився з Іреною Думбріте; через дружину передавав на волю свої статті й документи політв'язнів, зокрема й українців. 

За активну громадську позицію 1981 року був нагороджений Міжнародною премією миру та свободи. Разом з іншими в'язнями згаданого табору переведений на дільницю особливого режиму ВС-389/36-1 у с. Кучино Пермської області. З цього табору 1983 року Балісу Ґаяускасу вдалося передати на волю свої статті та записи співкамерника Василя Стуса, відомі як "З таборового зошита".

У липні 1989 року Баліс Ґаяускас реабілітований постановою Верховного суду Литовської РСР. У 1990 році був серед тих, хто підписав акт проголошення незалежності Литви. З 1992 до 1996 року був депутатом Сейму, очолював у цьому законодавчому органі комісію, яка розслідувала діяльність КДБ на території Литовської РСР. Брав активну участь у суспільно-політичному житті Литви: долучився до підготовки та друку матеріалів, присвячених місцевому партизанському руху, створення Інституту національної пам'яті.

 
Баліс Ґаяускас

Чому сьогодні важливо говорити про дисидентів?

Вступне слово головного редактора "Історичної правди" Вахтанга Кіпіанi.