Спецпроект

Формування кримськотатарського народу: вступ до етногенезу

Дослідження присвячене подоланню стереотипів сприйняття формування цього народу як продукту монгольського завоювання, продукту симбіозу біля тридцяти племен і народів чи різних етнічних спільнот... Автор - доктор історичних наук, професор Львівського університету ім. І.Франка Леонтій Войтович.

Дослідження присвячене подоланню стереотипів сприйняття формування кримськотатарського народу як продукту монгольського завоювання, продукту симбіозу біля 30 племен і народів чи різних етнічних спільнот, які лише тепер формуються в окремий кримськотатарський народ.

Проаналізована участь різних етносів, які перебували в Криму (таври, скіфи, сармати, греки, римляни, готи, алани, гуни, авари, хазари, печеніги, половці, монголи, турки, вірмени та ін.), в етногенезі кримськотатарського народу, виділено етапи цього етногенезу, етнографічні групи, які сформувалися в процесі цих етапів.

Окрема увага приділена процесам утворення окремого Кримського ханства.

Книга розрахована на науковців- етнологів, істориків, археологів, філологів, студентів, освітян та всіх, кого цікавить етнічна історія України і кримськотатарського народу.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.