Спецпроект

«Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина»

Якщо вам немає чим зайнятися у житті цивільних, шукайте свого місця серед військових. Там знайдете сенс буття, хотіння боротися і здобувати трофеї, увінчувати свій чин славою і нагородами. А найперше, якщо бажаєте бути людиною на новій землі, служіть новій державі вірою і правдою. За це, плюс за присягу вірности їй, вона Вас ніколи, ані вдень, ані вночі, не забуде. Вірте військові, і все буде добре!

Влітку 2023 року івано-франківське видавництво «Лілея-НВ» оприлюднить біографію відомого діяча української еміграції, засновника «Українського бюро» у Лондоні Якова Макогона (1880–1956) – «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина».

Її автор – історик і пластун Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор. З люб’язного дозволу автора і видавництва «Лілея-НВ» пропонуємо фрагмент книжки, присвячений військовій службі майбутнього українського діяча, майже невідомий дослідникам.

 

варіант обкладинки майбутньої книжки І. Монолатія про Якова Макогона

008. УСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВАШОї СЛУЖБИ

Якщо вам немає чим зайнятися у житті цивільних, шукайте свого місця серед військових. Там знайдете сенс буття, хотіння боротися і здобувати трофеї, увінчувати свій чин славою і нагородами. А найперше, якщо бажаєте бути людиною на новій землі, служіть новій державі вірою і правдою. За це, плюс за присягу вірности їй, вона Вас ніколи, ані вдень, ані вночі, не забуде. Вірте військові, і все буде добре!

Зазвичай, щоби нові двері відчинилися, треба зачинити старі. Герой цієї біографії міг би промовити словами Ніколло Мак’явеллі: «вирішивши піти на військову службу, людина відразу ж змінює не лише вбрання, але й своєю поведінкою, звичками, голосом і поставою вже відрізняється від будь-якого пересічного громадянина. Той, хто прагне бути метким і завжди готовим до насильства, не може носити цивільний одяг»[1].

День 7 серпня 1905 року став початком нового життя натоді ще не-американця Якова Макогона – у Детройті, штат Мічиган, його прийняли до лав американських ВМС[2]. І упродовж вересня він, разом з іншими новобранцями, перебував у доках ВМС в Брукліні, штат Нью-Йорк[3]. Попереду була велика чоловіча пригода!

 

аркуш метричної книги із записом про народження Якова Макогона 27 вересня 1880 р. у В’язовій, Галичина. Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Публікується вперше.

Простір і Час! тепер бачу: правда те, про що я здогадувавсь, –

Про що здогадувавсь, блукаючи по траві,

Про що здогадувавсь, лежачи сам у ліжку,

Чи коли йшов берегом моря під бліднучими зірками ранку.

Троси попущено, знято з мене баласт, ліктями я впираюсь

у морські безодні,

Я обіймаю сьєрри, покриваю долонями континенти,

Я іду, і те, що бачу, зі мною[4].

Це вже згодом британці повідомлятимуть, що «згідно з нашим джерелом у США, Макогін якийсь час служив у лавах морської піхоти США, а під час [Великої ] війни служив військовим авіатором»[5]. Хоча їм слід було запитати капітана Міллера з МІ5, який би точно окреслив цей Макогоновий життєвий досвід:

«Його зарахували у Корпус морської піхоти 7 серпня 1905 р. в Детройті, штат Мічиган, і він безперервно служив рядовим до 13 березня 1918 р., коли отримав тимчасове признання як морський навідник. Його призначили другим лейтенантом запасу морської піхоти 17 лютого 1919 р. 23 вересня 1919 р. його тимчасово призначили другим лейтенантом морської піхоти і він вийшов у відставку в цьому званні 30 березня 1921 р., після того, як його звільнили від дійсної військової служби внаслідок захворювань, що їх він отримав під час її несення»[6]

 
контракт Якова Макогона для служби в Корпусі морської піхоти США. 7 серпня 1905 р. 
The U.S. National Archives and Records Administration. National Archives at St. Louis, MO. Публікується вперше.

Хоча, звісно, британська Секретна служба не могла знати усього послужного списку Я. Макогона, який був, вочевидь, бездоганним. Звісно, сьогодні відомо не усе, але все ж таки хронологія Макогонової служби була такою:

1905 рік

7 серпня – 13 листопада: рекрут у Збірній команді Корпусу морської піхоти ВМС США у Детройті, штат Мічиган.

Від 14 листопада – приватна особа у військово-морських казармах Navy Yard, Бруклін, штат Нью-Йорк (нью-йоркська військово-морська корабельня). Згідно з іншими даними, упродовж 14 листопада 1905 р. – 30 вересня 1906 р. на облавку броненосця берегової охорони USS Kentucky (ВВ-6)[7].

1906 рік

1–28 лютого (також у жовтні – листопаді) – на облавку USS Kentucky (ВВ-6). 1–30 жовтня – у розпорядженні військово-морського загону (експедиційних сил) Колумбія, Гавана, Куба; 30 жовтня – 4 листопада – на облавку корабля (ймовірно, лінкора USS Texas (BB-35)[8]

 
лінкор USS Texas (BB-35)
Вікіпедія

1907, 8 січня – 1909, 28 січня – сержант на військово-морській базі ВМС США у Ґуантанамо-Бей, Куба.

Від 8 квітня 1907 р. – приватна особа на облавку броненосця берегової охорони USS Kentucky (ВВ-6)[9]

 
броненосець берегової охорони USS Kentucky (ВВ-6)
Вікіпедія

1909 рік

Від 10 березня – сержант на військово-морській базі ВМС США у Ґуантанамо-Бей, Куба.

Від 17 липня – сержант у військово-морських казармах у Неві Ярд, штат Нью-Йорк.

26 серпня – 8 жовтня: сержант у військово-морських казармах у Вашинґтоні, округ Колумбія[10].

1910 рік

24 серпня – 7 жовтня: сержант на бронепалубному крейсері USS Charleston. Учасник 30-го цензу США: перепису 1910 р. (10-18 червня) у Кобе (Японія), де зупинився цей американський крейсер, наново відбудований після трощі 1899 р. 

 

бронепалубний крейсер USS Charleston

Від жовтня – у розпорядженні штаб-квартири Першої бригади Корпусу морської піхоти ВМС США у Манілі, Філіппіни[11].

1911 рік

15 серпня – 31 грудня: сержант підрозділу «С» 2-го полку Корпусу морської піхоти ВМС США в Олонґапо, Філліпіни[12].

1912 рік

1 лютого – 5 травня: сержант підрозділу «А» 1-го полку Корпусу морської піхоти ВМС США в Олонґапо, Філліпіни;

6 травня – 20 травня: служба у загоні морської піхоти в дорозі з Філіппін до USS Buffalo (AD-8).

30 травня – 7 червня: сержант у військово-морських казармах Острові Маре, штат Каліфорнія.

29 червня – 26 липня – в авіаційному таборі Академії ВМС в Аннаполісі, штат Меріленд.

15 червня – 31 грудня: сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні, штат Массачусетс[13].

24-31 серпня – сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні, якого направили супроводжувати засуджених до дисциплінарних бараків у Порт Роял, штат Південна Кароліна[14]. 1-2 вересня того ж року виконує таке ж доручення, а 21 і 14 вересня – йому дозволили «не носити взуття згідно з уставом»[15].

1-31 жовтня – сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні[16].

1-30 листопада – сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні[17].

1-31 грудня – сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні. Зокрема на чергуванні 25, 31 грудня[18].

1913 рік

1-31 січня – сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні. Зокрема виконує службу 3, 6, 9, 12, 15 січня[19].

1-28 лютого – сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні. Зокрема виконує службу 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 лютого[20].

1-31 березня – поліційний сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні. Зокрема виконує службу 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30 березня[21].

1-30 квітня – поліційний сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні. Зокрема виконує службу 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 квітня[22].

1-31 травня – поліційний сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні. Зокрема виконує службу 2, 5, 8, 11, 15, 18, 21, 24, 27, 30 травня[23].

1-30 червня – сержант, механік у школі військової служби у Форт Лівенворт, штат Канзас[24]. Черговий сержант у воєнно-морській в’язниці Navy Yard у Бостоні 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26 червня. 28 червня відкомандирований до авіаційного табору в Аннаполісі, штат Меріленд[25].

12-31 серпня – проходить підготовку як черговий механік у школі військової служби у Форт Лівенворт, штат Канзас[26], а потім там же 1-30 листопада того ж року[27]; упродовж серпня – сержант у військово-морських казармах[28].

1-30 вересня – механік в авіаційному таборі в Аннаполісі, штат Меріленд[29].

1-31 жовтня – сержант, механік у школі військової служби у Форт Лівенворт, штат Канзас[30].

1-31 грудня – сержант, механік у школі військової служби у Форт Лівенворт, штат Канзас[31].

27-31 грудня – перебував як механік у авіаційному загоні в авіаційному таборі в Аннаполісі, штат Меріленд[32].

1914 рік

Упродовж лютого перебував у розпорядженні відділу морської авіації в Пенсаколі, штат Флорида; від 3 грудня – на облавку броненосного крейсера USS North Carolina (ACR-12) (але ще 29 листопада зареєстрований на цьому ж кораблі у Бейруті[33], який тоді належав Османській імперії), з 31 грудня – на облавку USS Vulcan (AC-5)[34].

1915 рік

Упродовж 3 січня – 31 грудня – у розпорядженні відділу морської авіації в Пенсаколі, штат Флорида[35].

1916 рік

Упродовж 31 січня – 31 липня перебував у розпорядженні відділу морської авіації в Пенсаколі, штат Флорида[36].

1917 рік

З 25 квітня перебував у Пенсаколі, штат Флорида; з 14 жовтня – у розпорядженні Першої морської аеронавтичної компанії у Кеп-Мей, штат Нью-Джерсі; повернувся до Філадельфії 8 грудня. Також відомо: 1-31 травня – перший сержант, механік, на активній авіаційній службі; 1-30 червня – перший сержант, механік, на активній авіаційній службі[37].

1918 рік

1 січня взятий на облавок транспортного корабля USS Hancock (АР-3), 22 січня – повернувся на військово-морську базу № 13 на Азорських островах[38].

1-31 березня – морський навідник, механік, активна авіаційна служба[39]. Перебуває в розпорядженні Першої морської аеронавтичної компанії, на військово-морській базі на Азорських островах (службову перевірку пройшов 26 січня)[40].

1-30 квітня – морський навідник на активній авіаційній службі[41].

1-31 травня – морський навідник на авіаційному чергуванні; 10 травня – на затвердженні льотних наказів[42].

1-30 червня – морський навідник на активній авіаційній службі[43].

1-31 липня – морський навідник на паровому танкері USS Arethusa[44].

 

паровий танкер USS Arethusa

1-31 серпня – морський навідник в загоні морської авіації і на морському льотному полі у Маямі, штат Флорида, 15 серпня призначений на посаду офіцера патрульної служби, 21-31 серпня – на активній авіаційній службі[45].

1-30 вересня – морський навідник в секції морської авіації у Маямі, штат Флорида; зокрема 1-8 вересня – наземний офіцер, 9-27 вересня – у відпустці, 30 вересня – повернувся на базу і був поміщений на карантин медичним офіцером[46].

1-31 жовтня – морський навідник у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида; 1-3 жовтня – на карантині; 4-31 жовтня – береговий офіцер, на активній авіаційній службі[47].

1-30 листопада – морський навідник у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида, активна авіаційна служба; 1-15 листопада – береговий офіцер патрульного ескадрону; 16-30 – береговий офіцер 17 ескадрону[48].

1919 рік

1-31 січня – морський навідник у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида, береговий офіцер 17 ескадрону, на активній авіаційній службі[49].

1-30 квітня – другий лейтенант у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида, на активній авіаційній службі[50].

1-31 травня – другий лейтенант у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида, на активній авіаційній службі[51].

1-30 червня – другий лейтенант у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида[52].

У липні – «відокремлений» учень військово-морського авіатора в загоні морської авіації і на морському льотному полі у Маямі, штат Флорида. Зокрема 2-14 липня – у Маямі, 15-28 липня – відповідав за офіцерську їдальню, а 29 липня – знаходився в Перріс-Айленд, штат Південна Кароліна[53]. Станом на 11 липня – у розпорядженні ескадри «А» Перших морських авіаційних сил як діловод, одночасно на активній авіаційній службі [54].

1-31 серпня – другий лейтенант (резерву корпусу морської піхоти, IV-го класу) в ескадрі «Б» морської авіації, активна авіаційна служба[55].

1-30 вересня – другий лейтенант, ескадра «Б» морської авіації[56]; 1-8 вересня – береговий офіцер у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида[57]. 22-23 вересня – у розпорядженні загону військово-морської в’язниці і казарм у Перріс-Айленд, штат Південна Кароліна[58].

1-31 грудня – морський навідник у загоні морської авіації у Маямі, штат Флорида; 1-21, 31 грудня – береговий офіцер 17 ескадрону, 21-30 грудня – у розпорядженні окремого чергового полігону в Пенсакола, штат Флорида[59].

Однак офіційних, хоча далеко не повних, відомостей не досить, аби зрозуміти Макогонову еру в американському війську, адже вона склала 15 років, 7 місяців і 19 днів![60] Активну військову службу Я. Макогін завершив 30 березня 1921 р. у званні другого лейтенанта Корпусу морської піхоти ВМС США[61]. Таким він вважався офіційно з 1 червня 1919 р.[62], адже до цього часу був навідником у морській авіації[63] і першим сержантом, відзначеним нагородою за зразкову поведінку[64]. Вже після виходу у відставку (згідно армійської класифікації – «клас № 4» резерву Корпусу морської піхоти[65]) мій герой вимагав перерахунку його стажу, зокрема того, що стосувався служби у Першій морській аеронавтичній компанії і загоні морської авіації упродовж квітня 1917 – листопада 1918 рр. Свідки Макогонової заяви апелювали ще й до його «офіцерського» стажу – 12 років і 6 місяців[66]. До того ж у 1917–1919 рр. він провів 708 днів у межах територій США, а за їх кордонами і на морі (океані) – 48 днів, за що мав отримати відповідно 708 та 60 американських доларів[67].

Звісно, за цими фактами не надто проглядається справжній Я. Макогін, прозваний сучасними американськими біографами авіації Корпусу морської піхоти «механіком-шляхтичем». Персональні документи значно доповнюють Макогонову історію.

Зокрема додаймо до неї фізичну характеристику військовослужбовця, зокрема станом на серпень 1909 р. Її зміст є важливим для його «армійської» біографії: «У нього карі очі, темно-каштанове волосся, світлий колір обличчя, його 5 футів зріст 66 дюймів (приблизно 167,6 см. – І. М.), вага 153 фунти (приблизно 69,39 кг. – І. М.), талія 35 ½ дюймів, зір – праворуч 20/20, ліворуч – 20/20». Були й особливі прикмети: на грудях – рана від шаблі; збоку нижче правого соска – два отвори від кульового поранення; на сідниці – два невеликі шрами[68]

 

сторінки з послужної книжки 1-го сержанта на службі Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона. 12 серпня 1913 р. The U.S. National Archives and Records Administration. National Archives at St. Louis, MO.

Окрім цього Я. Макогін постійно проходив навчання. Наприклад, 15 липня 1910 р. він завершив тренування на стрілецькому полігоні ВМС США «Острів Кентуккі» у портовому місті Чіфу (Яньтай) на Жовтому морі в Китаї з підсумковою класифікацією «перший клас». Тут він складав іспит зі стрільби (вільно і на час) з гвинтівки на 200 та 300 ярдів, стрільби пістолетом – на 15, 25 і 50 ярдів[69].  

Однак починаючи з 1909 р., Я. Макогін, як свідчать сучасні студії, більшою мірою пов’язав свою моряцьку долю з американською військово-морською авіацією[70]. І саме з його іменем асоціювалася доба пілотів-призовників, завершення якої визнали у 1970-х: «Першим пілотом-сержантом, ймовірно, був Яків Макогін, який у 1915 році відповів на дзвінок морського директора з аеронавтики, щоб сержанти з USS North Carolina дізналися, “чи відповідатимуть вони [службі], як пілоти, чи як механіки”»[71]. Найправдоподібніше, йшлося про травень 1915 р., коли Я. Макогона і Волтера Е. Мак-Котрі назавжди записали у літопис авіації ВМС США[72].

Тож історики сперечаються досі, хто був першим: «Першими пілотами, яких зарахували до корпусу морської піхоти, були два механіка з відділу морської авіації в Пенсаколі, яким наказали пройти льотну підготовку у квітні 1916 року. Сержант Яків Макогін і капрал Волтер Е. Мак-Котрі були у першій шерензі військово-морського флоту разом з вісьмома начальниками підрозділів»[73]. А ще цей факт називають прикладом «літаючих сержантів», вписуючи цих перших військово-морських летунів у історію МВС США[74].

З другого боку, відомо, що першими морськими піхотинцями зарахованими до авіації 1914 р. були сержанти Я. Макогін і Віктор Чеґка, потім капрал В. Мак-Котрі. Саме їх зарахували на «додаткову службу» як авіаційних механіків на борт лінкора USS Mississippi (спущеного на воду 25 грудня 1917 р.) у розмірі п’ятдесяти центів на день за кожен день роботи[75]. Цікаво, що ця «трійця» перебуваючи на службі, трималася гідролітака AB F-Boat number C-3 (яким керував лейтенант морської піхоти Бернард Сміт) і брала участь в окупації Веракрусу (Мексика) ще у 1914-му. Тож, згідно з одним джерелом, сержант Я. Макогін був першим, хто отримав можливість літати на гідролітаку, аніж інші; згідно з другим джерелом, В. Мак-Котрі був першим, хто полетів. Щоправда, друге джерело вказує, що сержант Джеймс Маґваєр був першим морським піхотинцем, що його призначили на авіаційну службу, і, можливо, першим військовим ВМС США, який здійснив політ. Це стало можливим лишень після того, як той потрапив до авіаційного табору в Аннаполісі, після навчання механіком в компанії Берджесс та авіазаводі Кертісса в Марблгеді[76].

 
лінкор USS Mississippi
 Вікіпедія

А ось так зауважувалося у посмертній згадці 1956 р. про Я. Макогона: «У 1913 році його призначили у військово-морський авіаційний табір в Аннаполісі і він брав участь у перших етапах розвитку морської авіації. Разом із поручником Альфредом А. Каннінґемом, він був першим піхотинцем морської піхоти, коли лейтенант Каннінґем зробив спробу одного з перших злетів з рухомого лінкора»[77]. І, справді, 1-й лейтенант Я. Макогін входив до шестірки чинних летунів у Пенсаколі, штат Флорида, зокрема був поряд із 1-м лейтенантом А. Канніґемом[78].

Так чи сяк, але упродовж 1917–1919 рр. герой цього життєпису був навідником у 1-й Аеронавтичній компанії, що дислокувалася у Понта-Дельґада на Азорських островах[79].

У пригоді тут стануть характеристики, що їх надали моєму героєві його бойові друзі. Зосібна капітан В. Мак-Котрі у листопаді 1917 р. стверджував: «Яків Макогін, перший сержант Корпусу морської піхоти США, служив зі мною на аеронавігаційній службі упродовж останніх понад трьох років. Він служив першим сержантом підрозділу морської авіації та був одним із очільників ув екіпажах літаків на станції аеронавтики в Пенсаколі, штат Флорида. Він завжди виконував свої обов’язки ефективно, і я вважаю його чудовою людиною (тут і далі письмівка моя. – І. М.), тому рекомендую йому отримати дозвіл скласти іспит для підвищення як морського навідника»[80]. Роком раніше, у жовтні 1916-го лейтенант Г. Т. Бартлетт, рекомендуючи Я. Макогона на морського навідника, зазначав: «Прослуживши з сержантом Макогоном більше року і маючи його в складі екіпажу на різних літаках, я не можу високо оцінити його як механіка і як солдата для отримання звання морського навідника. Він добре освічений і розумний, і, на мою думку, один із найкращих людей, які коли-небудь служили зі мною, і я з повагою рекомендую його вашій увазі для цього підвищення»[81]. Були свої міркування й у безпосередніх наставників Я. Макогона, зокрема лейтенанта Вільяма Коррі:

«Перший сержант Яків Макогін служив зі мною на станції аеронавтики ВМС США, Пенсокола, штат Флорида, майже півтора роки. Він перебував під моїм керівництвом у льотній школі і за моїми вказівками отримував уроки фактичних польотів. Перший сержант Макогін – майстерний механік: в усіх відношеннях був надійним як механік літака, що й вимагається від випробуваного офіцера. Я завжди був цілком задоволений тим, як він керував аеропланом, яким мені довелося літати. Перший сержант Макогін чудово вміє ефективно передавати рухи тіла людини. На своїх льотних заняттях він дуже вміло володів елементами польоту»[82].

Для інших Макогонових зверхників він був «розсудливим і здібним чоловіком, взірцевим вояком», «людиною зразкових здібностей і характеру»[83].

Не останню роль у цьому, ймовірно, відіграв лист Я. Макогона до командувача Корпусом морської піхоти США, написаний ним 30 серпня 1916 р. У цьому документі мій герой перерахував усі свої доручення в американському війську, особливо наголошуючи на своїй пристрасті до літальних апаратів і морської піхоти. Відтак Макогоновий послужний список, вкотре переказаний письмово, не залишив байдужим командування, адже йшлося про його здорові амбіції у сходженні службової драбиною[84].

У підсумковому документі з Офісу морських операцій ВМС США, датованому 27 жовтнем 1917 р., стверджувалося, що 1-й сержант Я. Макогін є зразковим офіцером, який «повен сил», а тому заслуговує на підвищення по службі[85]. Важливими були й заохочення, зокрема грошова допомога 1917-му в сумі трохи більше ніж 99 американських доларів[86].

Зауважмо, що від самого початку своєї служби, військова придатність і вміння Я. Макогін характеризувалися, як-от: «дуже добрі» (7 серпня 1905 – 6 серпня 1909 рр.), «відмінні» (10 серпня 1909 – 9 серпня 1913 рр.), «відмінні» (12 серпня 1913 – 16 лютого 1919 рр.), «офіцер» (17 лютого – 22 вересня 1919 р.)[87].  

Натепер відомо, що за часів своєї служби Я. Макогін, окрім США, був у Японії, Китаї, Мексиці, на Кубі (Ґуантанамо-Бей) й Філіппінах (Олонґапо), Азорських островах (володіння Португалії), а ще, окрім згаданих вище військових кораблів ВМС США (USS Charleston, USS Arethusa), перебував на облавку броненосця берегової оборони USS Kentucky і лінкора USS Texas, зокрема борознив води Тихого і Атлантичного океанів[88].

Натомість сучасники мого героя були переконані у його причетності до військової розвідки: «З середовища української еміґрації у Чикаґо повідомляють, що один із американських морських офіцерів розповідав, що знав Макогона, коли той під час Великої війни служив у морській піхоті у відділі розвідки» [89].

Важлива подія за часів Макогонової служби – його натуралізація 8 лютого 1917 р. в Пенсаколі, штат Флорида, через трохи більше аніж 13-ти років прибуття до США[90], щоб офіційно іменуватися американцем. У заяві для отримання громадянства Я. Макогоном зазначалося: «Заявник є військовослужбовцем Корпусу морської піхоти США з почесним звільненням і подає заяву на отримання громадянства згідно з положенням, схваленим Конґресом 30 червня 1914 р. (Ймовірно мова про Акт про морські асигнування, підписаний Президентом США Вудро Вільсоном. – І. М.). Його зарахували до Корпусу морської піхоти 10 серпня 1909 р., звільнили 10 серпня 1913 р., повторно призвали 13 серпня 1913 р., де він служить»[91].

 
Сертифікат натуралізації 1-го сержанта Корпусу морської піхоти США Якова Макогона. 08.02.1917 р. 
The U.S. National Archives and Records Administration. Публікується вперше.

Чи було це підтвердженням міркувань Л. Мишуги про «льояльність для Америки», не відомо. Зосібна він підкреслював, що «добро, набуте дорогою спадку, має завжди для чоловіка меншу вартість, ніж добро, тяжко запрацьоване самим власником. Тому чужинець, що стає американським горожанином, глибше відчуває добро, яке йому дає тутешній край, ніж рождений американець»[92].

Цікаво, що на схилі літ, мій герой стверджував таке:

«Ям тішусь тим як американський горожанин, але я отверто скажу що американська влада, а військо спеціально, не поводилось там як потрібно. Багато нам встиду наробило. Я се можу казати і кажу. Я критикував і критикую промахи деб вони не були. Я маю цивільну відвагу всім правду в вічі сказати, як чужим як своїм[93]. […] Я не республіканець, ані демократ, але американський горожанин з українського походження (письмівка моя. – І. М.). Від сімох літ життя мого до нинішнього дня ям студіював штуку воєнну і дипломатію. В тій ціли я служив в 4 арміях як старшина. Днесь я є також старшиною SD (Special Division, відділ у Державному департаменті США, створений у травні 1940 р. У 1941 р. Держдеп поклав на SD відповідальність за представництво третіми країнами інтересів США у ворожих зарубіжних країнах, а також за представництво в Сполучених Штатах третіми країнами інтересів урядів, з якими Сполучені Штати більше не мали відносин або перебували у стані війни. 15 січня 1944 р. SD став відділом спеціальних військових проблем, 3 жовтня 1945 р. – змінив назву Відділу спеціальних військових проблем на відділ спеціальних проєктів[94]. Однак, за відсутністю доказів про вище зазначене, скоріш за все, так Я. Макогін скорочував назву США як «З’єдинені Держави». – І. М.). Тому я розуміюсь на воєнні[й], та дипломатичній штуці»[95].

Не варто переоцінювати роль і місце особи в історії, особливо у Макогоновому випадку. Цікаво, чи коли-небудь чув він про міркування Михайла Колодзінського про роль американської еміграції в націоналістичній революції? Адже той, як український націоналіст, висловив був думку, що «нам треба використати Америку там, де її можна буде використати з найбільшим вислідом для нас». І ще: «одначе і серед найтяжчих умов треба використати нагоду і впхатися в ряди американської армії, щоб вивчитися від неї модерного способу провадження війни»[96].

У житті мого героя відбулося все, або майже навпаки, а зустріч з українськими націоналістами ще була попереду.

 

службове фото Якова Макогона



[1] Макіавеллі Н. Державотворець. Про військове мистецтво; пер. В. Балог. Київ: «Арій», 2020. С. 157.

[2] Інформація для капітана МІ5 Міллера про пана і пані Макогонів. 21.02.1934 р. The National Archives, Kew – Security Service. Reference: KV 2/1239: Jacob MACOWEN, alias MAKOHIN.

[3] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q296-2QLP: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1905.

[4] Уолт Уїтмен. Поезії; пер. з англ. Л. Герасимчука. Київ: Дніпро, 1984. С. 51 (Пісня про себе, 33).

[5] Меморандум. Яків Макогін псевдо Яків Маколін, псевдо Яків Макогон, псевдо Джек Мак-Овен, псевдо граф Яків Розумовський, псевдо князь Мазеппа. 20.10.1937 р. The National Archives, Kew – Security Service. Reference: KV 2/1240: Jacob MACOWEN, alias MAKOHIN.

[6] Інформація для капітана МІ5 Міллера про пана і пані Макогонів. 21.02.1934 р. The National Archives, Kew – Security Service. Reference: KV 2/1239: Jacob MACOWEN, alias MAKOHIN.

[7] Послужна книжка приватної особи (сержанта) на службі Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 7 серпня 1905 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (запис на стор. 2; запис на задній обкладинці).

[8] Послужна книжка приватної особи (сержанта) на службі Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 7 серпня 1905 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 11, 15, 19; запис на задній обкладинці).

[9] Прохання сержанта Якова Макогона про переміщення його з військово-морської бази США у Ґуантанамо-Бей до Сполучених Штатів. 28.02.1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045; Послужна книжка приватної особи (сержанта) на службі Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 7 серпня 1905 р. Там само (запис на стор. 2).

[10] Послужна книжка приватної особи (сержанта) на службі Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 7 серпня 1905 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 2, 3); Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. Там само (запис на стор. 2).

[11] “United States Census, 1910,” database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:MRSG-KNB: accessed 28 June 2021), Jacob Makohin, USS Charleston, Kobe, Japan, Military and Naval Forces, United States; citing enumeration district (ED) ED 141, sheet 1A, family, NARA microfilm publication T624 (Washington D.C.: National Archives and Records Administration, 1982), roll 1784; FHL microfilm 1,375,797; Витяг з картотеки про переміщення сержанта Якова Макогона на крейсер USS Charleston. 15.08.1910 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. Там само (запис на стор. 2).

[12] Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (запис на стор. 2).

[13] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-2Q45: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913; “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-63PV: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 3, 4, 16).

[14] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-62D8: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[15] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-X4D6: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[16] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-XPLQ: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[17] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-FWCR: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[18] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-FG5R: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909; Інформація про службу 2-го лейтенанта Корпусу морської піхоти ВМС США Якова Макогона як поліційного сержанта у воєнно-морських в’язницях у зв’язку з його позовом. 17.05.1920 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[19] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-NWGL: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[20] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-N2NK: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[21] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-J42C: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[22] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-JPRV: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909.

[23] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-VH4N: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 20); Інформація про службу 2-го лейтенанта Корпусу морської піхоти ВМС США Якова Макогона як поліційного сержанта у воєнно-морських в’язницях у зв’язку з його позовом. 17.05.1920 р. Там само.

[24] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-VL97: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (запис на стор. 21).

[25] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-VP9V: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1909; Про службове переміщення сержанта Якова Макогона. 11.08.1913 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[26] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-KPZS: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[27] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-LH4M: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[28] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-27C8: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 99933, розпочата 12 серпня 1913 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 4).

[29] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-2ZMB: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[30] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-2G6F: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[31] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-LRP9: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[32] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-GMP9: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[33] Реєстраційна картка перебування 1-го сержанта Якова Макогона на облавку крейсера USS North Carolina. 30.11.1914 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[34] Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 99933, розпочата 12 серпня 1913 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 4).

[35] Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 99933, розпочата 12 серпня 1913 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (записи на стор. 9).

[36] Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 99933, розпочата 12 серпня 1913 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045. (записи на стор. 9, 24).

[37] Інформація про військову службу Якова Макогона у 1913–1918 рр., надана штаб-квартирою Корпусу морської піхоти МВС США. 18.04.1934 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 99933, розпочата 12 серпня 1913 р. Там само. (записи на стор. 9, 18); “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937", database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-7M13: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913; “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-W616: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1913.

[38] Інформація про військову службу Якова Макогона у 1913–1918 рр., надана штаб-квартирою Корпусу морської піхоти МВС США. 18.04.1934 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045; Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 99933, розпочата 12 серпня 1913 р. Там само (записи на стор. 18).

[39] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-9TKL: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[40] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-9YC5: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[41] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-3JZT: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[42] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-HCS1: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[43] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-CTKJ: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[44] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-KLRD: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[45] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-DZ24: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[46] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-LP8D: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[47] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-NNWJ: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[48] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-GBJG: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1918.

[49] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-YH88: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[50] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-SYRQ: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[51] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-75DV: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[52] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-4FN3: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[53] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-CFSM: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[54] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-CF85: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[55] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-HL9M: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[56] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-DTHT: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[57] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-L5YZ: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[58] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29V-DYC6: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[59] “United States Muster Rolls of the Marine Corps, 1798–1937”, database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/1:1:Q29J-R319: 10 March 2021), Jacob Makohin, 1919.

[60] Register of Commissioned and Warrant Officers of the United States Navy and Marine Corps. July 1, 1942. Washington: United States Government Printing Office, 1942. P. 858.

[61] Register of Commissioned and Warrant Officers of the United States Navy and Marine Corps. January 1, 1921. Washington: United States Government Printing Office, 1921. P. 312.

[62] Journal of the Executive Proceedings of the Senate of the United States of America. Volume LIV. Sixty-sixth Congress, First Session. From May 19, 1919, to November 19, 1919. Printed by order of the Senate of the United States. Washington: United States Government Printing Office, 1961. P. 338.

[63] Navy Directory. Officers of the United States Navy. Also Including Officers of the U. S. Naval Reserve Force, Marine Corps, Marine Corps Reserve, Coast Guard, Coast and Geodetic Survey, Public Health Service and Foreign Officers Serving with the Navy. November 1, 1918. Washington: Government Printing Office, 1918. P. 204.

[64] The Marines Magazine. January 1917, Vol. 2. No. 2. P. 56.

[65] Інформація командування Корпусу морської піхоти ВМС США про записи у послужних документах 2-го сержанта Якова Макогона. 26.04.1919 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[66] Заява ветерана, офіцера Якова Макогона до Військового міністерства США про коригування компенсації за військову службу. Аплікаційна форма № 52725. 14.05.1925 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[67]  Виправлена компенсаційна відомість ветерана Якова Макогона. Аплікаційна форма № 52725. Н/д. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[68] Особиста заява приватної особи Якова Макогона щодо його перезарахування на службу до Корпусу морської піхоти ВМС США строком на чотири роки. 10.08.1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[69] Послужна книжка сержанта Корпусу морської піхоти МВС США Якова Макогона № 20425, розпочата 10 серпня 1909 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045 (запис на стор. 6).

[70] Roxanne M. Kaufmann, Laurie Schmidt. 1912–2012: 100 years of Marine Corps Aviation. An Illustrated History. Washington: U. S. Government Printing Office, 2011. P. 27.

[71] Era of enlisted pilot ends. The Marine Corps Gazette. January 1973. Vol. 57. Number 1. P. 6.

[72] Lee Arbon. They Also Flew: The Enlisted Pilot Legacy 1912–1942. Washington, D. C.: Smithsonian Institution Scholarly Press, 1998. P. XX.

[73] Harold H. ‘Hal’ Kelly, William A. ‘Bill’ Riley. Enlisted Naval Aviation Pilots. 1916–1981. Paducah: Turner Publishing Company, 1995. P. 12.

[74] Michael F. Belcher. The Flying Sergeants. Proceedings. U.S. Naval Institute. February 1982. Vol. 108/2/948. https://www.usni.org/magazines/proceedings/1982/february/flying-sergeants

[75] Додаткові обов’язкові деталі про аеросекцію на лінкорі USS Mississippi та її кадровий склад. 18.06.1914 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[76] Wray R. Johnson. Biplanes at War: US Marine Corps Aviation in the Small Wars Area, 1915–1934. Lexington: University Press of Kentucky, 2019. P. 78.

[77] Evening star. [volume] (Washington, D.C.), 17 Jan. 1956. Chronicling America: Historic American Newspapers. Lib. of Congress. https://chroniclingamerica.loc.gov/lccn/sn83045462/1956-01-17/ed-1/seq-12/

[78] Інформація про сертифікат військово-морського льотчика 2-го лейтенанта Вільяма М. Макілвайна та інших осіб. 26.05.1915 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Alfred A. Cunningham. 1908–1966. NAID: 145780663.

[79] Guy Werner. Atlantic Linchpin: The Azores in Two World Wars. Naval Institute Press, 2021. P. 142 (Appendix 1: Poster of Personal – 1st USMC Aeronautic Company, Ponta Delgada, 1917–1919).

[80] Лист капітана Корпусу морської піхоти ВМС США Волтера Е. Мак-Котрі щодо характеристики 1-го сержанта Якова Макогона. 22.11.1917 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[81] Рекомендація лейтенанта Г. Т. Барлетта щодо підвищення сержанта Якова Макогона морським навідником, надана командувачеві Корпусу морської піхоти ВМС США. 24.10.1916 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[82] Характеристика 1-го сержанта Якова Макогона, надана летуном-інструктором льотної школи ВМС США у Пенсаколі Вільямом Коррі до відома усіх зацікавлених осіб. 18.07.1916 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[83] Характеристика 1-го сержанта Корпусу морської піхоти ВМС США Якова Макогона до відома усіх зацікавлених осіб, надана невстановленим капітаном з військово-морських казарм на Острові Маре, штат Каліфорнія. 01.08.1916 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045; Характеристика 1-го сержанта Корпусу морської піхоти ВМС США Якова Макогона до відома усіх зацікавлених осіб, надана невстановленим лейтенантом на облавку USS North Carolina. 13.07.1916 р. Там само.

[84] Лист 1-го сержанта Якова Макогона до командувача Корпусу морської піхоти ВМС США з проханням підвищення на морського навідника. 30.08.1916 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[85] Рекомендаційний лист капітана Корпусу морської піхоти ВМС США Б. Л. Сміта для командування щодо особи 1-го сержанта Якова Макогона. 27.10.1917 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[86] Інформація про призначення грошової допомоги 1-го лейтенанта Корпусу морської піхоти ВМС США Якова Макогона. 11.12.1917 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[87] Витяг із картотеки Корпусу морської піхоти ВМС США, досьє № 155045 «Макогін, Яків, народжений 27 вересня 1880 р., зарахований на службу 23 вересня 1919 р.». 23.09.1919 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 127: Records of the U.S. Marine Corps, 1775–9999. Series: Official Military Personnel Files 1905–1998. File Unit: Official Military Personnel File for Jacob Makohin. Service number 000155045.

[88] Evening star. [volume] (Washington, D.C.), 17 Jan. 1956. Chronicling America: Historic American Newspapers. Lib. of Congress. https://chroniclingamerica.loc.gov/lccn/sn83045462/1956-01-17/ed-1/seq-12/ ; Armed Forces Journal International. 1956. Vol. 93. P. 34; Andrzej A. Zięba. Lobbing dla Ukrainy w Europie międzywojennej: Ukraińskie Biuro Prasowe w Londynie oraz jego konkurenci polityczni (do roku 1932). S. 186.

[89] Неавторизована інформація «Макогон – відомості приватних осіб та преси». 28.04.1935 (?) р. ЦДІАЛ. Ф. 406. Оп. 1. Спр. 85. Арк. 336.

[90] Інформація для капітана МІ5 Міллера про пана і пані Макогонів. 21.02.1934 р. The National Archives, Kew – Security Service. Reference: KV 2/1239: Jacob MACOWEN, alias MAKOHIN.

[91] Заява 1-го сержанта Корпусу морської піхоти США Якова Макогона про бажання натуралізуватися у США. Сертифікат натуралізації № 711558. 08.02.1917 р. National Archives (The U.S. National Archives and Records Administration). Record Group 21: Records of District Courts of the United States, 1685–2009. Series: Petitions for Naturalization, 1884–1972. File Unit: Pensacola Petitions, Volume 4, 1913 August – 1917 May.

[92] Лука Мишуга. Як формувався світогляд українського еміґранта в Америці. Пропамятна Книга видана з нагоди сороклітнього ювилею Українського Народного Союзу. Зредаґував д-р Лука Мишуга. Джерзі Ситі, Ню Джерзі: Накладом Українського Народного Союзу, 1936. С. 131.

[93] Лист Якова Макогона до Василя Мудрого. 15.12.; 23.12.1949 р. [Vasyl Mydryi papers. Box 1, f. 33], с. 149. Архів Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці. Транслітерація на українську з латинки моя. – Авт.

[95] Лист Якова Макогона до Василя Мудрого. 11.08.1950 р. [Vasyl Mydryi papers. Box 1, f. 33], с. 115. Архів Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці. Транслітерація на українську з латинки моя. – Авт.

[96] Михайло Колодзінський. Воєнна доктрина українських націоналістів. Київ: ТОВ «Основа», 2019. С. 206, 208.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.