Спецпроект

Анонс: 27.09 - про Пілсудського та Петлюру

Презентація українського варіанта книги "Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918-1920" відбудеться 27 вересня о 18.00 у книгарні "Є" (Київ, вул. Лисенка, 6)

Видання містить матеріали, присвячені боротьбі України за незалежність 1917-1921 рр. та отриманню Польщею незалежності у 1918 році, а також про політичний та військовий союз Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри у 1920 році, долі вояків Української Народної Республіки, а також про історичні традиції обох армій.

Над книгою працювали історики двох країн: Чеслав Гжеляк, Ереміяш Сліпєц, Владислав Верстюк, Микола Кучерепа, Микола Литвин, Людвиг Коберський, Орест Красівський, Віктор Голубко, Богдан Гудь та ін. 

У презентації візьмуть участь: Тадеуш Кшонстек (упорядник, полковник у відставці, Варшавський університет), Владислав Верстюк (Інститут історії НАНУ) та Олександра Гнатюк (НаУКМА, Варшавський університет).

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.