Спецпроект

Анонс: 27.09 - про Пілсудського та Петлюру

Презентація українського варіанта книги "Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918-1920" відбудеться 27 вересня о 18.00 у книгарні "Є" (Київ, вул. Лисенка, 6)

Видання містить матеріали, присвячені боротьбі України за незалежність 1917-1921 рр. та отриманню Польщею незалежності у 1918 році, а також про політичний та військовий союз Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри у 1920 році, долі вояків Української Народної Республіки, а також про історичні традиції обох армій.

Над книгою працювали історики двох країн: Чеслав Гжеляк, Ереміяш Сліпєц, Владислав Верстюк, Микола Кучерепа, Микола Литвин, Людвиг Коберський, Орест Красівський, Віктор Голубко, Богдан Гудь та ін. 

У презентації візьмуть участь: Тадеуш Кшонстек (упорядник, полковник у відставці, Варшавський університет), Владислав Верстюк (Інститут історії НАНУ) та Олександра Гнатюк (НаУКМА, Варшавський університет).

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.