Спецпроект

Хакер знищив архів молдавського спорту за 100 років

У результаті атаки стерто базу даних історії спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років.

Генеральна прокуратура Молдови затримала 23-річного хакера з Кишинева, який атакував два спортивні сайти www.sports.md і www.fcolimpia.md, знищивши їх дані на серверах, повідомляє Корреспондент.

У результаті атаки, що сталася 8 жовтня, стерто базу даних історії і статистики спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років, повідомив на прес-конференції начальник відділу інформаційних технологій Генпрокуратури Молдови В'ячеслав Солтан.

За його словами, також знищені особисті дані співробітників, клієнтів і власників сайтів, поштові скриньки, рахунки і паролі доступу до сайтів. За заявами власників сайтів, матеріальний збиток оцінюється у 1,7 млн. леїв (близько 150 тисяч доларів).

Хакера знайшли за допомогою IP-адреси комп'ютера. Ним виявився колишній адміністратор сайтів, незадоволений своїм звільненням і затримкою зарплати за кілька місяців.

Якщо провина чоловіка в порушенні інформаційної системи буде доведена, йому загрожує позбавлення волі на 3-5 років.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.