Спецпроект

Хакер знищив архів молдавського спорту за 100 років

У результаті атаки стерто базу даних історії спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років.

Генеральна прокуратура Молдови затримала 23-річного хакера з Кишинева, який атакував два спортивні сайти www.sports.md і www.fcolimpia.md, знищивши їх дані на серверах, повідомляє Корреспондент.

У результаті атаки, що сталася 8 жовтня, стерто базу даних історії і статистики спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років, повідомив на прес-конференції начальник відділу інформаційних технологій Генпрокуратури Молдови В'ячеслав Солтан.

За його словами, також знищені особисті дані співробітників, клієнтів і власників сайтів, поштові скриньки, рахунки і паролі доступу до сайтів. За заявами власників сайтів, матеріальний збиток оцінюється у 1,7 млн. леїв (близько 150 тисяч доларів).

Хакера знайшли за допомогою IP-адреси комп'ютера. Ним виявився колишній адміністратор сайтів, незадоволений своїм звільненням і затримкою зарплати за кілька місяців.

Якщо провина чоловіка в порушенні інформаційної системи буде доведена, йому загрожує позбавлення волі на 3-5 років.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.

Три могили Івана Сенченка

Боюся, ніхто з вас, хто прочитали назву, не знає Івана Сенченка. Його долю в історії української літератури вичерпно характеризує підсумковий абзац у статті на Вікіпедії: «Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Письменник ніколи не мав почесних нагород. Ім’я його частіше згадували серед нещадно критикованих, аніж визнаних, а книжки рідко перекладалися іншими мовами». До цього треба додати, що твори його ніколи не входили до шкільних програм, а останнє його видання — книжка в серії «Бібліотека української літератури» 1990 року