Спецпроект

Хакер знищив архів молдавського спорту за 100 років

У результаті атаки стерто базу даних історії спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років.

Генеральна прокуратура Молдови затримала 23-річного хакера з Кишинева, який атакував два спортивні сайти www.sports.md і www.fcolimpia.md, знищивши їх дані на серверах, повідомляє Корреспондент.

У результаті атаки, що сталася 8 жовтня, стерто базу даних історії і статистики спортивних змагань в Молдові, починаючи з 1999 року, а також фото- та відеоматеріали про історію молдавського спорту за останні 100 років, повідомив на прес-конференції начальник відділу інформаційних технологій Генпрокуратури Молдови В'ячеслав Солтан.

За його словами, також знищені особисті дані співробітників, клієнтів і власників сайтів, поштові скриньки, рахунки і паролі доступу до сайтів. За заявами власників сайтів, матеріальний збиток оцінюється у 1,7 млн. леїв (близько 150 тисяч доларів).

Хакера знайшли за допомогою IP-адреси комп'ютера. Ним виявився колишній адміністратор сайтів, незадоволений своїм звільненням і затримкою зарплати за кілька місяців.

Якщо провина чоловіка в порушенні інформаційної системи буде доведена, йому загрожує позбавлення волі на 3-5 років.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.