Спецпроект

В Римі теж помолилися за загиблих під час Голодомору (ФОТО)

"Геноцид здійснено в протиприродний спосіб, що був одним із найжорстокіших - адже не вбивали безпосередньо людей, але забирали їм хліб, тобто те, що має служити на підтримання життя".

Близько 200 римських українців, незважаючи на зливу, зібрались на площі Республіки в Римі, щоб вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору 32-33 років в Україні. Захід був організований Християнським Товариством українців в Італії у співпраці з іншими громадськими організаціями Риму та громадами УГКЦ.

Про це повідомляє прес-служба Християнського Товариства українців в Італії

Розпочавши молитвою акцію "Не дамо згасити свічу пам'яті", отець парох української парохії св. Сергія і Вакха прочитав послання кардинала Любомира Гузара і апостольського візитатора для українців Італії та Іспанії Діонізія (Ляховича).

У посланні, зокрема, говориться: "Цей Голод 1932-1933 рр., в якому цілеспрямовано виморено кілька мільйонів людей, був одним із найгірших геноцидів на планеті. Бо його здійснено в такий протиприродний спосіб, що був одним із найжорстокіших - адже не вбивали безпосередньо людей, але забирали їм хліб, тобто те, що має служити на підтримання життя".

Оголошення про захід у Римі

Ведучий мітингу, Голова Християнського Товариства українців в Італії, Олесь Городецький, зачитав звернення Світового Конгресу Українців з нагоди 77-ої річниці Голодомору.

Італієць Альберто Васконі зазначив, що італійське суспільство ще недостатньо проінформоване про цей сталінський геноцид проти українців. Особисто він лише недавно відкрив для себе правду про Голодомор, в тому числі, завдяки книзі професора Граціозі "Листи з Харкова".

Представник української молоді, Мар'яна Тріль зачитала звернення українців Італії до італійського парламенту про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Від Міської Ради Риму виступив спеціальний представник мера у справах зв'язків з Європейськими інституціями Федеріко Рокка. Він зазначив, що міська рада бере участь у цій акції, оскільки вважає Голодомор жахливою трагедією українського народу:

"Міська рада Риму робитиме все необхідне для пришвидшення визнання Італією Голодомору геноцидом українців, щоб невинні жертви та їх нащадки отримали історичну справедливість".

 

На завершення акції представник мера запалив "Свічку моління", яка була освячена в Києві 19 червня 2010 року, після чого всі присутні помолилися за душі невинно убієнних та заспівали "Вічная пам'ять".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.