Спецпроект

В Римі теж помолилися за загиблих під час Голодомору (ФОТО)

"Геноцид здійснено в протиприродний спосіб, що був одним із найжорстокіших - адже не вбивали безпосередньо людей, але забирали їм хліб, тобто те, що має служити на підтримання життя".

Близько 200 римських українців, незважаючи на зливу, зібрались на площі Республіки в Римі, щоб вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору 32-33 років в Україні. Захід був організований Християнським Товариством українців в Італії у співпраці з іншими громадськими організаціями Риму та громадами УГКЦ.

Про це повідомляє прес-служба Християнського Товариства українців в Італії

Розпочавши молитвою акцію "Не дамо згасити свічу пам'яті", отець парох української парохії св. Сергія і Вакха прочитав послання кардинала Любомира Гузара і апостольського візитатора для українців Італії та Іспанії Діонізія (Ляховича).

У посланні, зокрема, говориться: "Цей Голод 1932-1933 рр., в якому цілеспрямовано виморено кілька мільйонів людей, був одним із найгірших геноцидів на планеті. Бо його здійснено в такий протиприродний спосіб, що був одним із найжорстокіших - адже не вбивали безпосередньо людей, але забирали їм хліб, тобто те, що має служити на підтримання життя".

Оголошення про захід у Римі

Ведучий мітингу, Голова Християнського Товариства українців в Італії, Олесь Городецький, зачитав звернення Світового Конгресу Українців з нагоди 77-ої річниці Голодомору.

Італієць Альберто Васконі зазначив, що італійське суспільство ще недостатньо проінформоване про цей сталінський геноцид проти українців. Особисто він лише недавно відкрив для себе правду про Голодомор, в тому числі, завдяки книзі професора Граціозі "Листи з Харкова".

Представник української молоді, Мар'яна Тріль зачитала звернення українців Італії до італійського парламенту про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Від Міської Ради Риму виступив спеціальний представник мера у справах зв'язків з Європейськими інституціями Федеріко Рокка. Він зазначив, що міська рада бере участь у цій акції, оскільки вважає Голодомор жахливою трагедією українського народу:

"Міська рада Риму робитиме все необхідне для пришвидшення визнання Італією Голодомору геноцидом українців, щоб невинні жертви та їх нащадки отримали історичну справедливість".

 

На завершення акції представник мера запалив "Свічку моління", яка була освячена в Києві 19 червня 2010 року, після чого всі присутні помолилися за душі невинно убієнних та заспівали "Вічная пам'ять".

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.