Спецпроект

Російські комуністи не визнають злочин Катині й вербують на свій бік президента Медведєва

Один із лідерів КПРФ Ілюхін стверджує, що існують "незаперечні факти", що спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

"Катинське питання" активізоване західними політиками з метою дискредитувати російський народ - про це йдеться в листі заступника голови комітету Державної думи з конституційного законодавства та державного будівництва Віктора Ілюхіна до президента Росії Дмитра Медведєва.

Лист комуніста і колишнього прокурора Ілюхіна, який колись порушував кримінальну справу проти Михайла Горбачова, опубліковано на сайті КПРФ. Зокрема, наголошується: "На початку грудня поточного року відбудеться Ваш офіційний візит до Польщі. Не викликає сумніву, що в ході обговорення міждержавних відносин польською стороною буде в черговий раз порушено т.зв." Катинське питання", ...з метою дискредитувати російський народ і принизити роль Радянського Союзу в перемозі в Другій світовій війні. Звернення до "катинської справи" має і цілком конкретне завдання - створити сприятливий грунт для висунення проти нашої країни позовів про матеріальну компенсацію за розстріл польського "цвіту нації".

Ілюхін стверджує, що існують "незаперечні факти", що спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

Як повідомляє агентство "Регнум", вже зараз в міжнародному суді в Страсбурзі знаходиться більше 70 позовів родичів розстріляних поляків, які вимагають не тільки визнання злочину, але й матеріальної компенсації. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.