Спецпроект

Російські комуністи не визнають злочин Катині й вербують на свій бік президента Медведєва

Один із лідерів КПРФ Ілюхін стверджує, що існують "незаперечні факти", що спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

"Катинське питання" активізоване західними політиками з метою дискредитувати російський народ - про це йдеться в листі заступника голови комітету Державної думи з конституційного законодавства та державного будівництва Віктора Ілюхіна до президента Росії Дмитра Медведєва.

Лист комуніста і колишнього прокурора Ілюхіна, який колись порушував кримінальну справу проти Михайла Горбачова, опубліковано на сайті КПРФ. Зокрема, наголошується: "На початку грудня поточного року відбудеться Ваш офіційний візит до Польщі. Не викликає сумніву, що в ході обговорення міждержавних відносин польською стороною буде в черговий раз порушено т.зв." Катинське питання", ...з метою дискредитувати російський народ і принизити роль Радянського Союзу в перемозі в Другій світовій війні. Звернення до "катинської справи" має і цілком конкретне завдання - створити сприятливий грунт для висунення проти нашої країни позовів про матеріальну компенсацію за розстріл польського "цвіту нації".

Ілюхін стверджує, що існують "незаперечні факти", що спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

Як повідомляє агентство "Регнум", вже зараз в міжнародному суді в Страсбурзі знаходиться більше 70 позовів родичів розстріляних поляків, які вимагають не тільки визнання злочину, але й матеріальної компенсації. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.