Спецпроект

Дніпропетровська влада проігнорувала День пам'яті

Голова Дніпропетровської облдержадміністраціі Олександр Вілкул, голова Дніпропетровської облради Євген Удод, мер Дніпропетровська Іван Куліченко, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іреней не прийшли.

Влада Дніпропетрощини проігнорувала церемонію вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років.

О 10.00 в суботу біля пам'ятника жертвам голодомору на 9-му км Запорізького шосе
зібралося близько 150 чоловік, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс-Україна".

Співробітники МНС, міліції, чиновники та жителі міста поклали квіти і вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв Голодомору.

Поминальний молебень провів єпископ Дніпропетровський Симеон, представник УПЦ (КП).

У той же час голова Дніпропетровської облдержадміністраціі Олександр Вілкул, голова Дніпропетровської облради Євген Удод, мер Дніпропетровська Іван Куліченко, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іреней не прийшли на молебень.

Нагадаємо, що голови Кіровоградської і Херсонської ОДА Сергій Ларін і Микола Костяк заявили, що не вважають вшанування жертв Голодомору пріоритетом для влади.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.